ЗЛИТТЯ ЧИ ІЗОЛЯЦІЯ. ПСИХОДИНАМІЧНА ДИЛЕМА ОБ’ЄКТНИХ СТОСУНКІВ У КОНТЕКСТІ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-16Ключові слова:
психоаналіз, психоаналітична теорія, психосоматика, психосоматичне захворювання, психосоматична медицина.Анотація
Анотація. Цей текст був уперше представлений як доповідь на Осінній академії Німецького Психоаналітичного Товариства під назвою «Співвіднесеність, автономія, залежність» 4 жовтня 2019 р. у Гайдельберзі. Згодом, у 2020, його було опубліковано під поточною назвою як статтю у Щорічнику дитячого та підліткового психоаналізу (Том 9: Психосоматика – Садомазохізм – Травма). У цій статті представлено модель, яка розглядає в центрі досвіду переживань та психічної репрезентації стосунків дилему: стосунки здаються можливими лише за умови, коли «Я» та «Інший» мали б бути рівними і не відмінними один від одного. Єдиною можливою альтернативою такому злиттю видається ізоляція і тотальна психічна роз’єднаність. Ці міркування корелюють з деякими психоаналітичними моделями психосоматичних захворювань. Причинами цього можна вважати труднощі в триангуляції та символізації досвіду ранніх стосунків, що, відповідно, не створює можливостей для більшої психологічної свободи для справжніх стосунків з іншою людиною у всіх їхніх відмінностях. Досвід фізичного контакту на поверхні тіла, який, таким чином, можна розглядати як межу і місце зустрічі між собою та іншими, має велике значення. Це часто є складністю в психопатології розвитку психосоматичних захворювань: замість того, щоб відмінність від іншого розглядати як створення стосунків або їх поглиблення, вона лише унеможливлює їх. Щодо лікування таких пацієнтів видається важливим висновок, що власну терапевтичну позицію слід характеризувати як відмінну, але споріднену. Щиро вдячні автору за можливість надрукувати переклад цього тексту, виконаний пані Вікторією Слюсаренко за науковою редакцією перекладу пані Звенислави Кечур.
Посилання
Aisenstein, M. (2006). The indissociable unity of psyche and soma: A view from the Paris Psychosomatic School. Int J Psychoanal, 87, 667–680.
Alexander, F. (1950). Psychosomatische Medizin: Grundlagen und Anwendungsgebiete. Berlin, New York, De Gruyter.
Arbeitskreis OPD (2006). Operationalisierte Psychodynamische Diagnostik OPD-2. Das Manual für Diagnostik und Therapieplanung. Bern, Huber.
Bion, W.R. (1962b). Eine Theorie des Denkens. In: Bion, W.R. (1967): Frühe Vorträge und Schriften mit einem kritischen Kommentar: «Second Thoughts». Frankfurt a. M., Brandes & Apsel, S. 125–135.
Egle, U.T. (1998). Diagnose, Differentialdiagnose und Psychodynamik der soma- toformen Schmerzstörung. In: Rudolf, G. & Henningsen, P. (Hrsg.): So/natoforme Störungen. Theoretisches Verständnis und therapeutische Praxis. Stuttgart, Schattauer, S. 89–102.
Ermann, M. (2016). Psychotherapie und Psychosomatik. Ein Lehrbuch auf psychoanalytischer Grundlage. 6. Aufl. Stuttgart, Kohlhammer.
Fain, M. (1971). The prelude to fantasmatic life. In: Birksted-Breen, D., Flanders, S. & Gibeault, A. (2011) (Hrsg): ReadingFrenchpsychoanalysis. London, New York, Routledge, S. 338–354.
Ferrari, A. B. (2004): From the eclipse of the body to the dawn of thought. London, Free Association Books.
Freud, A. (1952). Die Rolle der körperlichen Krankheit im Seelenleben des Kindes. In: Die Schriften der Anna Freud, Bd. 4. München 1980: Kindler, S. 1257– 1274.
Freud, S. (1912). Zur Einleitung der Onanie-Diskussion, Schlusswort. GW VIII, Frankfurt a. M., Fischer. S. 331–345.
Freud, S. (1915c). Triebe und Triebschicksale. GW X, Frankfurt a. M., Fischer, S. 209–232.
Freud, S. (1916/17). Vorlesungen zur Einführung in die Psychoanalyse. GW XI. Frankfurt a. M., Fischer.
Freud, S. (1920g). Jenseits des Lustprinzips. GW XIII, Frankfurt a. M., Fischer. S. 1–69.
Freud, S. (1923b). Das Ich und das Es. GW XIII, Frankfurt a. M., Fischer, S. 235–289.
Fuchs, T. (2013). Zwischen Leib und Körper. In: Hähnel, M. & Knaup, M. (Hrsg.): Leib und Leben. Perspektiven für eine neue Kultur der Körperlichkeit, Darmstadt, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, S. 82–93.
Gergely, G. & Watson, J. (1996). The social biofeedback theory ofparental affect-mirroring. The development of emotional self-awareness and self-control in in- fancy. Int J Psychoanal, 77(6), 1181–1212.
Gondek, H. D. (2010). Das Spiegelstadium – Versuch einer Ortsbestimmung. Zeitschrift fiir psychoanalytische Theorie und Praxis, 25, 11–26.
Green, A. (1974). Analytiker, Symbolisierung und Abwesenheit im Rahmen der psychoanalytischen Situation.
Über Veränderungen der analytischen Praxis und Erfahrung. In: Green, A. (2000): Geheime Verrücktheit. Grenzfälle der psychoanalytischen Praxis. Gießen, Psychosozial, S. 171–214.
Green, A. (1983). Die tote Mutter. Psychoanalytische Studien zu Lebensnarzissmus und Todesnarzissmus. Gießen, Psychosozial, 2004.
Green, A. (2004). Thirdness and psychoanalytic concepts. Psychoanal Q, 73(1), 99–135.
Isaacs, S. (1948). Wesen und Funktion der Phantasie. Psyche – Z Psychoanal, 70, 2016, 530–582.
Klein, M. (1930). Die Bedeutung der Symbolbildung für die Ichentwicklung. In: Klein, M. (1962): Das Seelenlehen des Kleinkindes und andere Beiträge zur Psychoanalyse. Stuttgart, Klett-Cotta, S. 36–54.
Kiichenhoff, J. (1987). Körper und Sprache. Zur kommunikativen Funktion soma- toformer und psychosomatischer Störungen. In: Kiichenhoff, J. (2012): Körper und Sprache. Theoretische und klinische Beiträge zu einem intersubjektiven Verständnis des Körpererlebens. Gießen, Psychosozial, S. 81–96.
Kiichenhoff, J. (2010). Die Negativität des Symptoms und die Schwierigkeiten, Nein zu hören. In: Kiichenhoff, J. (2013): Der Sinn im Nein und die Gabe des Gesprächs. Psychoanalytisches Verstehen zwischen Philosophie und Klinik. Weilerswist, Velbrück, S. 91–108.
Küchenholf, J. (2012). Körper und Sprache. Theoretische und klinische Beiträge zu einem intersubjektiven Verständnis des Körpererlebens. Gießen, Psychosozial.
Lacan, J. (1936). Das Spiegelstadium als Bildner der Ichfunktion, wie sie uns in der psychoanalytischen Erfahrung erscheint. In: Lacan, J. (1966): Schriften. BandI. Weinheim, Berlin, Quadriga, S. 61–70.
Lang, H. (1986). Der Leib als Instrument – Überlegungen zu psychosomatischen Grundfragen. In: Lang, H. (2000): Strukturale Psychoanalyse. Frankfurt a. M., Suhrkamp, S. 264–280.
Lang, H. (2011). Die strukturale Triade und die Entstehung früher Störungen. Stuttgart, Klett-Cotta. Laplanehe, J. (1988). Die allgemeine Verführungstheorie und andere Aufsätze. Frankfurt a. M., Brandes & Apsel, 2. Aufl. 2018.
Laplanche, J. (2003). Gender, Geschlecht und Sexual. In: ders. (2007) Sexual. Gießen, Psychosozial, S. 137–171.
Leikert, S. (2019). Das sinnliche Selbst. Das Kürpergedächtnis in der psychoanalytischen Behandlungstechnik. Frankfurt a. M., Brandes & Apsel.
Lombardi, R. (2019). Mysteries, abysses and impasses in body-mind dissociation. Int J Psychoanal, 100(6), 1371–1389.
Mahler, M., Pine, F. & Bergman, A. (1975). Die psychische Geburt des Menschen. Frankfurt a. M., 1980 Fischer.
Marty, P. & de M’Uzan, M. (1963). Das operative Denken («Pensee operatoire»). Psyche – Z Psychoanal, 32, 1978, 974–984.
McDougall, J. (1978). Plädoyer für eine gewisse Anomalität. Gießen 2001 (Psychosozial).
McDougall, J. (1989). Theater des Körpers. Weinheim 1991 (Verlag Internationale Psychoanalyse).
Merleau-Ponty, M. (1964). Das Sichtbare und das Unsichtbare. München (Fink).
Plassmann, R. (2016). Körper sein und Körper haben. Gießen (Psychosozial).
Plessner, H. (1928). Die Stufen des Organischen und der Mensch. Einleitung in die philosophische Anthropologie. Frankfurt a. M. 2003 (Suhrkamp).
Reich, W. (1942). Die Entdeckung des Orgons. Die Funktion des Orgasmus. Sexualökonomische Grundprobleme der biologischen Energie. Frankfurt a. M. 1969 (Fischer).
Smadja, C. (2001): Thepsychosomatic paradox. London: Free Association Books.
Steiner, J. (1993). Orte des seelischen Rückzugs. Stuttgart 1998 (Klett-Cotta).
Stierlin, H., Rücker-Embden, I., Wetzel, N. & Wirsching, M. (1977). Das erste Familiengespräch. 8. Aufl., Stuttgart 2002 (Klett-Cotta).
Storck, T. (2016a). Psychoanalyse und Psychosomatik. Die leiblichen Grundlagen der Psychodynamik. Stuttgart (Kohlhammer).
Storck, T. (2016b). Formen des Andersverstehens. Gießen (Psychosozial).
Storck, T. (2017). Die Bedeutung des Nicht-Verstehens für psychotherapeutische Prozesse. Zum Umgang mit dem Versteh-Blues. Forum Psychoanal. 33(1), 109–124.
Storck, T. (2018a). Grundelemente psychodynamischen Denkens. Band I. Trieb. Stuttgart (Kohlhammer).
Storck, T. (2018b). Grundelemente psychodynamischen Denkens. Band II. Sexualität und Konflikt. Stuttgart (Kohlhammer).
Storck, T. (2018d). Szenisches Verstehen. In: Gumz, A. & Hörz-Sagstetter, S. (Hrsg.): Psychodynamische Psychotherapie in der Praxis. Weinheim (Beltz), S. 57–70.
Storck, T. (2019a). Grundelemente psychodynamischen Denkens. Band III: Das dynamisch Unbewusste. Stuttgart (Kohlhammer).
Storck, T: (2019b). Grundelemente psychodynamischen Denkens. Band IV. Objekte. Stuttgart (Kohlhammer).
Storck, T. (2020; im Druck). Die Schmerzerfahrung als Suche nach Grenzen und Kontakt zum Anderen. In: Eusterschule, A. & Benini, E. (Hrsg.). Kritik(en) des Leidens. Berlin (Neofelis).
Storck, T. (in Vorb.). Grundelemente psychodynamischen Denkens. Band VII. Ich und Selbst. Stuttgart (Kohlhammer).
Taubner, S. (2015). Das Konzept Mentalisieren. Gießen: Psychosozial.
Taylor, G.J. & Bagby, R.M. (2013). Psychoanalysis and empirical research: The example of alexithymia. J Am Psychoanal Assoc, 61, 99–133.
Waidenfels, B. (2000). Das leibliche Selbst. Frankfurt a. M. (Suhrkamp).
Waller, E. & Scheidt, C.E. (2009). Alexithymie und Somatisierung. In: Grabe, H.J. & Rufer, M. (Hrsg.): Alexithymie: Eine Störung der Affektregulation. Konzepte, Klinik und Therapie. Bern (Huber), S. 149–168.
Winnicott, D.W. (1953). Übergangsobjekte und Übergangsphänomene. Psyche – Z Psychoanal, 23, 1969, 666–682.
Winnicott, D.W. (1974). Die Angst vor dem Zusammenbruch. Psyche – Z Psychoanal, 45(12), 1116–1126.
