АУТИЗМ, СИМБІОЗ, АУТИСТИЧНО-ПРИЛЯГАЮЧИЙ ПРОСТІР У ПСИХОДИНАМІЧНІЙ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-4

Ключові слова:

аутизм, симбіоз, аутистично-прилягаюча позиція, селф, самість, соціальна поверхня Я.

Анотація

Анотація. Стаття розглядає роль нормальних ранніх стадій розвитку дитини як таких, що визначають траєкторію майбутнього розвитку протягом життя. Звернення до робіт Маргарет Малер, в яких описані ранні стадії нормального аутизму і симбіозу, допомагає зрозуміти, що наслідки процесів із цих стадій залишаються основою подальшого розвитку людини. Якщо первинний аутизм трансформується у селф, або самість, то досвід симбіотичних стосунків дозволяє побудувати комунікативне, соціальне Я, яке своєю чергою уможливлює ідентифікацію себе у зовнішній реальності. Водночас у практиці ми засвідчуємо значну кризу у взаємодії аутистичної самості із «соціальною поверхнею Я». Наприклад, це ми спостерігаємо в підвищенні частоти переходу первинного аутизму у дітей у вторинний аутизм, який стає важким розладом розвитку. Також ми спостерігаємо труднощі інтеграції селф у соціальне життя у дорослих, що супроводжується станами ізоляції, які по суті є аутистичними. Ці проблеми зробили особливо важливими роботи Френсіс Тастін, яка зробила величезну роботу з вивчення аутизму у дітей і дорослих. Інший наріжний камінь у роботах за темою – дослідження Томаса Огдена, який описав аутистично-прилягаючу позицію як шлях взаємодії між аутистичною і симбіотичною частками психіки. У поданій статті через чотири власні клінічні ілюстрації я прагнула також показати клінічне застосування цих напрацювань і концепцій у безпосередній психоаналітичній психотерапевтичній роботі.

Посилання

Amaral, D.G., Anderson, G.M., Bailey, A., Bernier, R., Bishop, S., Blatt, G., ... & Whitehouse, A. (2019).

Gaps in current autism research: the thoughts of the autism research editorial board and associate editors. Autism Research, 12(5), 700–714.

Bolognini, S. (2022). Vital Flows Between the Self and Non-Self: The Interpsychic. Routledge.

Ferenczi, S. (2024). Stages in the development of the sense of reality. Ukrainian Psychoanalytic Journal, 2(1), 140–149. https://doi.org/10.32782/upj/2024-1-16.

Freud, S. (2023). Der Mann Moses und die monotheistische Religion (Vol. 6). V&R Unipress.

Freud, S. (1897). Letter 71 from “Extracts from the Fliess Papers”.

Kandel, E.R. (2018). The disordered mind: What unusual brains tell us about ourselves. Hachette UK.

Klein, M. (2013). Envy and gratitude: A study of unconscious sources. Routledge.

LeDoux, J. (2023). The Deep History of Ourselves: The Four-Billion-Year Story of How We Got Conscious Brains. Philosophical Psychology, 36(4), 704–715.

Levine, H.B., & Power, D.G. (Eds.). (2018). Engaging primitive anxieties of the emerging self: The legacy of Frances Tustin. Routledge.

Mahler, M.S. (2018). The psychological birth of the human infant: Symbiosis and individuation. Routledge.

Ogden, T. (2018). The primitive edge of experience. Routledge.

Ribble, M.A. (1943). The significance of infantile sucking for the psychic development of the individual. In Contemporary Psychopathology: A Source Book (pp. 1–8). Harvard University Press.

Tustin, F. (2018). Autism and childhood psychosis. Routledge.

Tustin, F. (2018). The protective shell in children and adults. Routledge.

Tustin, F. (2018). Autistic barriers in neurotic patients. Routledge.

Tustin, F. (1981). Autistic states in children. Routledge.

Sasso, G. (2018). The development of consciousness: an integrative model of child development, neuroscience and psychoanalysis. Routledge.

Schnider, A. (2008). The confabulating mind: How the brain creates reality. Oxford University Press.

Spillius, E.B., Milton, J., Garvey, P., Couve, C., & Steiner, D. (2011). The new dictionary of Kleinian thought. Routledge.

Фройд, З., Прохасько, Ю. (2021). Невпокій в культурі. Апріорі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-14

Як цитувати

Мостова, О. (2024). АУТИЗМ, СИМБІОЗ, АУТИСТИЧНО-ПРИЛЯГАЮЧИЙ ПРОСТІР У ПСИХОДИНАМІЧНІЙ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ. Український психоаналітичний журнал, 2(3), 31–42. https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-4