ТРИВОГА І ЕДИПІВ КОМПЛЕКС. НЕЗАВЕРШЕНА СЕПАРАЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-3Ключові слова:
Едипів комплекс, дитяча сексуальність, інфантильна нарцистичність, сепарація, тривога, тривожний симптом, вигода симптому.Анотація
Анотація. У сучасному світі все більше людей страждає тривожними розладами, й багато психотерапевтичних методів торує свій шлях роботи з такими проблемами. Дослідження тривоги в психоаналітичному руслі веде до феномену Едипової ситуації. У цій статті аналізується питання виникнення тривоги. Тривожний симптом розглядається як наслідок нездоланого Едипового комплексу. Простежується процес формування і розгортання Едипу й таких його важливих складників, як дитяча сексуальність та інфантильний нарцисизм, які зароджується у коконі дитячо-батьківської взаємодії і є первинними й природними для малюка у його стосунках з навколишнім світом. Висвітлюється зв’язок між Едипом та незавершеною сепарацією, а також трансформацією сексуальності й нарцисизму під час проходження і здолання Едипового комплексу. Розкривається вплив цих процесів на формування залежності чи автономії. Розглядаються алгоритми виникнення тривожного симптому, досліджується його роль як такого, що регулює і компенсує незавершені Едипові стосунки, які тривають у дорослому віці. Розділяється і вказується на вклад, який роблять діти в збереження Едипової ситуації, і вклад, який роблять батьки. Тривожний симптом розглядається як проблема, що виникає в Едипальних стосунках і забезпечує регрес на більш ранній стадії психічного розвитку, зокрема в оральний період, що відбувається через внутрішній конфлікт, притаманний Едипу, коли у дітей існує неможливість відірвати лібідозні бажання від батьківських фігур і рухатися окремо в генітальній позиції. При цьому симптом стає вторинною вигодою, так званою компенсацією, що забезпечує баланс у стосунках, з одного боку, роблячи їх рівноцінними (спочатку дитина виконує волю батька, а потім батько – волю симптому), а з іншого – зберігає Едипальний контакт, зміцнюючи його, одночасно підтримуючи нарцистичну взаємозалежність усіх учасників. Наводяться кейси психотерапевтичної роботи з клієнтами, а також приклад з літературного твору Лесі Українки «Блакитна троянда», де висвітлюється роль симптому у ситуаціях, де присутня неможливість здолати Едип. Простежуються шляхи, що мають, нарешті, привести особистість до дорослості, до особистої Свободи. До зрощення здорового Его, що здатне опиратися на окремість, на відчуття самоповаги та власну спроможність.
Посилання
Українка, Л. (1908). Блакитна троянда. Альманах «Нова Рада», Київ, 1908, ст. 387–452.
Britton, R., Feldman, M., O’Shaugnessy, E. (1998). Der Ödipuskomplex in der Schule Melanie Kleins. Klinische Beiträge. Klett-Cotta, Stuttgart.
Fenichel, O. (1996). The Psychoanalytic Theory of Neurosis. P. 744, Published November 14, by Routledge.
Freud, A. (1946). The Ego and the Mechanisms of Defence. London, Hogarth Press, р. 9.
Freud, S. (1905). Drei Abhandlungen zur Sexualtheorie, Wien.
Freud, S. (1913). Totem und Tabu. Hugo Heller und Cie, Wien.
Freud, S. (1917). Vorlesungen zur Einführung in die Psychoanalyse. Dritter Teil. Allgemeine Neurosenlehre. Hugo Heller und Cie, Wien.
Goldenberg, H., Goldenberg, I. (2007). Family Therapy. P. 172.
Kernberg, O. (1975). Borderline Conditions and Pathological Narcissism. New York, Aronson.
Klein, M. (1945). The Oedipus complex in the light of early anxieties. International Journal of Psychoanalysis. V. 26. P. 11–33.
Klein, M. (1957). Envy and gratitude. In Envy and gratitude and other works 1946–1963. New York. Pp. 176–235.
Mahler, M., Pine, F., Bergman, A. (1975). The psychological birth of the human infant: symbiosis and individuation. Basic Books, New York.
McWilliams, N. (1994). Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. New York, The Guilford Press.
Schützenberger, A.A. (1988). Aïe, mes aïeux!: Liens transgénérationnels, secrets de famille,syndrome d’anniversaire,transmission des traumatismes. Paris, Desclée de Brouwer.
