ЮЛІЯ ТА ЄВА ЗАПРОШУЮТЬ ДО ЕДЕМУ (ОГЛЯД КНИГИ Ю. МЕДИНСЬКОЇ «ПСИХОАНАЛІТИЧНІ ЕСЕЇ»)

Анотація

Збірка «Психоаналітичні єсеї» – наукові дослідження в стаціонарі та поза стаціонарною рамкою, статті, доповіді на конференціях чи симпозіумах, а також важливі й цікаві теми, які стосуються психоаналітичного осмислення різних місць, які суб’єкт займає відносно інших, дискурсу, і як із цим намагається впоратися – систематизація професійного доробку міркувань, сумнівів і просто аналізу буденної праці психологині, психоаналіткині, психотерапевтки, кандидатки психологічних наук Юлії Мединської. Ця книга є свого роду винаходом авторки у своїй структурі й надзвичайно корисною у своєму змісті як для тих, хто вивчає психоаналіз, так і для тих спеціалістів, хто розуміє власну неповноту й долю: ми мало що знаємо, поки аналізант не довірить нам свою тайну, свою інтерсуб’єктивну істину. Особлива увага в огляді книги приділена осмисленню «неможливості» професії, багатому досвіду авторки під час роботи в стаціонарі й роздумам про місце психоаналізу в медичному закладі, опануванню лінгвістичного, міфологічного, наративного поля там, створення конструктивних копінг-стратегій, сприяння появі емоційного інтелекту та безпечного комунікативного простору з пацієнтами з психотичними чи межовими розладами. Також в огляді звертається увага читачів на окремі дослідження авторки з ключових тем, які досліджує психоаналіз: нарцисизм і нарцисичні пари, проблема ідентифікації, перенесення і контрперенесення, міркування щодо причин нервової анорексії, осмислення проблем між сиблінгами тощо. Корисними й цікавими є теми юнґіанського підходу до розуміння колективного несвідомого, фемінних архепипів у формуванні української ментальності, стигмів і дестигмації, психоаналітичного осмислення часу, помилок у психоаналізі. Загалом збірка есеїв Юлії Мединської є певним взірцем написання психоаналітичних текстів, творчого підходу до розуміння як свого місця у всіх цих історіях, так і ще однієї героїні книги – не-Юлії, а Єви не-Мединської, яка є не менш важливим провідником у Едем, де не так уже й комфортно, спокійно та безпроблемно, як видається на перший погляд, і тому набування власного досвіду в спілкуванні з відомими людьми та неабияке психоаналітичне мислення змушують таки покинути його в очікуванні змін.