ПСИХОАНАЛІЗ І ПСИХОАНАЛІТИЧНА ПСИХОТЕРАПІЯ ЯК ДОКАЗОВА ПРАКТИКА: ОГЛЯД ЕМПІРИЧНИХ ДАНИХ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ З ДОРОСЛИМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-5Ключові слова:
дієвість, ефективність, психоаналіз, психоаналітична психотерапія, психодинамічна психотерапія, розмір ефектуАнотація
Врахування наявних емпіричних досліджень, власний практичний досвід та увага до культурних і особистісних особливостей конкретного пацієнта чи клієнта – визнана тріада доказової практики. Доказовий підхід у питанні ефективності психоаналізу та різновидів психоаналітичної психотерапії охоплює широке коло питань: від оцінки ефективності втручань у випадку окремих симптоматик, проблематик, розладів, вікових та соціальних груп до емпіричної оцінки окремих чинників, механізмів, явищ, які супроводжують, посилюють чи ускладнюють успішну психоаналітичну роботу. Ця робота містить наративний огляд даних із 50 емпіричних досліджень, присвячених питанню дієвості та ефективності психоаналізу та психоаналітичних психотерапій. За підсумками проведеного аналізу основна частина роботи була поділена на тематичні підрозділи: 1) Доведена дієвість психоаналізу й психоаналітичної психотерапії; 2) Доведена ефективність психоаналізу й психоаналітичної психотерапії; 3) Попередні дані про ефективність психоаналізу та психоаналітичної психотерапії, які потребують додаткових доказів; 4) Доведена неефективність або низька ефективність та 5) Що працює краще: психоаналіз чи психоаналітична психотерапія. Кожен розділ містить опис дослідних дизайнів та отриманих результатів наявних емпіричних досліджень за темами. Особливу увагу приділено рандомізованим контрольованим випробуванням, які є «золотим стандартом» в оцінці ефективності психологічних і психотерапевтичних втручань. Узагальнено, що психоаналітичні втручання з їхнім багатим клінічним досвідом, традиційною увагою до унікальності кожного випадку та значною дослідною підтримкою, яка засвідчила їхню ефективність, займають гідне місце в переліку доказових методів. Актуальними залишаються подальші дослідження для визначення ефективності психоаналізу й психотерапевтичних психотерапій з окремими групами пацієнтів.
Посилання
American Psychological Association, Presidential Task Force on Evidence-Based Practice (2006). Evidence-based practice in psychology. American Psychologist, 61(4), 271–285. https://doi.org/10.1037/0003-066X.61.4.271
Amir, I., & Shefler, G. (2020). The “Lechol Nefesh” Project: Intensive and Long Term Psychoanalytic Psychotherapy in Public Mental Health Centers, Psychoanalytic Inquiry, 40, 7, 536–549. https://doi.org/10.1080/07351690.2020.1810528
Barber, J.P., Barrett, M.S., Gallop, R., Rynn, M.A., & Rickels, K. (2011). Short-term dynamic psychotherapy versus pharmacotherapy for major depressive disorder: a randomized, placebo-controlled trial. The Journal of Clinical Psychiatry, 72(1), 19513.
Bastos, A.G., Guimaraes, L.S.P., & Trentini, C.M. (2015). The efficacy of long-term psychodynamic psychotherapy, fluoxetine and their combination in the outpatient treatment of depression. Psychotherapy Research, 25(5), 612–624. https://doi.org/10.1080/10503307.2014.935519
Bateman, A., & Fonagy, P. (1999). Effectiveness of partial hospitalization in the treatment of borderline personality disorder: a randomized controlled trial. American Journal of Psychiatry, 156(10), 1563–1569.
Bateman, A., & Fonagy, P. (2001). Treatment of borderline personality disorder with psychoanalytically oriented partial hospitalization: an 18-month follow-up. American Journal of Psychiatry, 158(1), 36–42.
Becker, J.P., Paixão, R., & Quartilho, M.J. (2022). Controversies on Psychoanalytic Psychotherapies: Is Psychodynamic Psychotherapy Effective for the Treatment of PTSD? Revista Portuguesa de Psicanálise, 42(1), 58–64. https://doi.org/10.51356/rpp.421a5
Berghout, C., Zevalkink, J., Hakkaart-van Roijen, L. (2010). A cost-utility analysis of psychoanalysis versus psychoanalytic psychotherapy. International Journal of Technology Assessment in Health Care, 26, 1, 3–10. https://doi.org/10.1017/S0266462309990791
Beutel, M.E., Weißflog, G., Leuteritz, K., Wiltink, J., Haselbacher, A., Ruckes, C., ... & Brähler, E. (2014). Efficacy of short-term psychodynamic psychotherapy (STPP) with depressed breast cancer patients: results of a randomized controlled multicenter trial. Annals of oncology, 25(2), 378–384. https://doi.org/10.1093/annonc/mdt526
Bögels, S., Wijts, P., Sallaerts, S. (2003). Analytic psychotherapy versus cognitive-behavioral therapy for social phobia. Paper presented at: European Congress for Cognitive and Behavioural Therapies, September, Prague.
Bressi, C., Porcellana, M., Marinaccio, P.M., Nocito, E.P., & Magri, L. (2010). Short-term psychodynamic psychotherapy versus treatment as usual for depressive and anxiety disorders: a randomized clinical trial of efficacy. The Journal of nervous and mental disease, 198(9), 647–652. https://doi.org/10.1097/NMD.0b013e3181ef3ebb
Briggs, S., Netuveli, G., Gould, N., Gkaravella, A., Gluckman, N.S., Kangogyere, P., ... & Lindner, R. (2019). The effectiveness of psychoanalytic/psychodynamic psychotherapy for reducing suicide attempts and self-harm: systematic review and meta-analysis. The British Journal of Psychiatry, 214(6), 320–328.
Brom, D., Kleber, R.J., & Defares, P.B. (1989). Brief psychotherapy for posttraumatic stress disorders. Journal of consulting and clinical psychology, 57(5), 607.
Cooper, P.J., Murray, L., Wilson, A., & Romaniuk, H. (2003). Controlled trial of the short- and long-term effect of psychological treatment of post-partum depression: I. Impact on maternal mood. The British Journal of Psychiatry, 182(5), 412–419.
Creed, F., Fernandes, L., Guthrie, E., Palmer, S., Ratcliffe, J., Read, N., ... & North of England IBS Research Group (2003). The costeffectiveness of psychotherapy and paroxetine for severe irritable bowel syndrome. Gastroenterology, 124(2), 303–317.
Crits-Christoph, P., Siqueland, L., McCalmont, E., Weiss, R.D., Gastfriend, D.R., Frank, A., ... & Thase, M.E. (2001). Impact of psychosocial treatments on associated problems of cocaine-dependent patients. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 69(5), 825.
Dare, C., Eisler, I., Russell, G., Treasure, J., & Dodge, L.I.Z. (2001). Psychological therapies for adults with anorexia nervosa: randomised controlled trial of out-patient treatments. The British Journal of Psychiatry, 178(3), 216–221.
De Maat, S., De Jonghe, F., Schoevers, R., & Dekker, J. (2009). The effectiveness of long-term psychoanalytic therapy: A systematic review of empirical studies. Harvard Review of Psychiatry, 17(1), 1–23.
Dührssen, A., Jorswieck, E. (1965). Eine empirisch-statistische Untersuchung zur Leistungsfähigkeit psychoanalytischer Behandlung. Nervenarzt, 36, 166–169.
Fairburn, C.G., Norman, P.A., Welch, S.L., O'Connor, M.E., Doll, H.A., & Peveler, R.C. (1995). A prospective study of outcome in bulimia nervosa and the long-term effects of three psychological treatments. Archives of general psychiatry, 52(4), 304–312.
Fonagy, P. (2015). The effectiveness of psychodynamic psychotherapies: An update. World Psychiatry, 14(2), 137–150. https://doi.org/10.1002/wps.20235
Fonagy, P., Rost, F., Carlyle, J.A., McPherson, S., Thomas, R., Pasco Fearon, R.M., ... & Taylor, D. (2015). Pragmatic randomized controlled trial of long‐term psychoanalytic psychotherapy for treatment-resistant depression: the Tavistock Adult Depression Study (TADS). World Psychiatry, 14(3), 312–321. https://doi.org/10.1002/wps.20267
Freedman, N., Hoffenberg, J., Vorus, N., & Frosch, A. (1999). The Effectiveness of Psychoanalytic Psychotherapy: the Role of Treatment Duration, Frequency of Sessions, and the Therapeutic Relationship. Journal of the American Psychoanalytic Association, 47, 741–772.
Garner, D.M., Rockert, W., Davis, R., Garner, M.V., Olmsted, M.P., & Eagle, M. (1993). Comparison of cognitive-behavioral and supportive-expressive therapy for bulimia nervosa. American Journal of Psychiatry, 150, 37.
Gordon, R.M. (2017). Assessing Distance Psychoanalytic Treatment: Perspectives of Therapist and Patient. The American Psychoanalyst, 51, 1.
Gordon, R.M., Wang, X. and Tune, J. (2015). Comparing Psychodynamic Teaching, Supervision and Psychotherapy Over Videoconferencing Technology with Chinese Students. Psychodynamic Psychiatry, 43(4), 585–599.
Guthrie, E., Creed, F., Dawson, D., & Tomenson, B. (1991). A controlled trial of psychological treatment for the irritable bowel syndrome. Gastroenterology, 100(2), 450–457.
Hamilton, J., Guthrie, E., Creed, F., Thompson, D., Tomenson, B., Bennett, R., ... & Liston, R. (2000). A randomized controlled trial of psychotherapy in patients with chronic functional dyspepsia. Gastroenterology, 119(3), 661–669.
Henley, B. (2023). Psychodynamic techniques elicit emotional engagement in complex post-traumatic stress disorder. Psychoanalytic Psychotherapy. https://doi.org/10.1080/02668734.2023.2231059
Kächele, H., Krause, R., Jones, E., & Perron, R. (2002). An open door review of outcome studies in psychoanalysis. P. Fonagy (Ed.). London: International Psychoanalytical Association.
Kalita, L., & Chrzan-Dętkoś, M. (2017). Effectiveness of psychoanalytic psychotherapies. Psychoterapia, 4(183), 5–16.
Knekt, P., Lindfors, O., Laaksonen, M.A., Renlund, C., Haaramo, P., Härkänen, T., ... & Helsinki Psychotherapy Study Group (2011). Quasi-experimental study on the effectiveness of psychoanalysis, long-term and short-term psychotherapy on psychiatric symptoms, work ability and functional capacity during a 5-year follow-up. Journal of Affective Disorders, 132(1–2), 37–47.
Krystal, H. (1983). Alexithymia and the effectiveness of psychoanalytic treatment. International Journal of Psychoanalytic Psychotherapy, 9, 353–378.
Leichsenring, F. (2005). Are psychodynamic and psychoanalytic therapies effective?: A review of empirical data. The International Journal of Psychoanalysis, 86, 841–868. https://doi.org/10.1516/RFEE-LKPN-B7TF-KPDU
Leichsenring, F. (2009). Psychodynamic psychotherapy: A review of efficacy and effectiveness studies. Handbook of Evidence-Based Psychodynamic Psychotherapy. Humana Press.
Leichsenring, F., Abbass, A., Heim, N., Keefe, J.R., Kisely, S., Luyten, P., ... & Steinert, C. (2023). The status of psychodynamic psychotherapy as an empirically supported treatment for common mental disorders–an umbrella review based on updated criteria. World Psychiatry, 22(2), 286–304. https://doi.org/10.1002/wps.21104
Leuzinger-Bohleber, M.E., Solms, M.E., & Arnold, S.E. (2020). Outcome research and the future of psychoanalysis: Clinicians and researchers in dialogue. Routledge/Taylor & Francis Group.
Levi, O., Bar-Haim, Y., Kreiss, Y., & Fruchter, E. (2015). Cognitive-Behavioural Therapy and Psychodynamic Psychotherapy in the Treatment of Combat-Related Post-Traumatic Stress Disorder: A Comparative Effectiveness Study. Clinical Psychology and Psychotherapy. 23(4), 298–307. doi: 10.1002/cpp.1969
Levy, R.A., & Ablon, S. (Eds.) (2009). Handbook of evidence-based psychodynamic psychotherapy. New York, NY: Springer.
Levy, R.A., Ablon, J.S., & Kächele, H. (Eds.) (2011). Psychodynamic psychotherapy research: Evidence-based practice and practicebased evidence. Springer Science & Business Media.
Lindfors, O., Knekt, P., Lehtonen, J., Virtala, E., Maljanen, T., & Härkänen, T. (2019). Effectiveness of psychoanalysis and long-term psychodynamic psychotherapy on personality and social functioning 10 years after start of treatment. Psychiatry Research, 272, 774–783.
Luborsky, L., Diguer, L., Seligman, D. A., Rosenthal, R., Krause, E.D., Johnson, S., ... & Schweizer, E. (1999). The researcher's own therapy allegiances: A “wild card” in comparisons of treatment efficacy. Clinical psychology: Science and practice, 6(1), 95–106.
Milrod, B., Leon, A.C., Busch, F., Rudden, M., Schwalberg, M., Clarkin, J., ... & Shear, M.K. (2007). A randomized controlled clinical trial of psychoanalytic psychotherapy for panic disorder. American Journal of Psychiatry, 164(2), 265–272.
Monsen, K., & Monsen, J.T. (2000). Chronic pain and psychodynamic body therapy: A controlled outcome study. Psychotherapy: Theory, Research, Practice, Training, 37(3), 257.
Munroe-Blum, H., & Marziali, E. (1995). A controlled trial of short-term group treatment for borderline personality disorder. Journal of Personality Disorders, 9(3), 190–198.
Rudolf, G., Manz, R., & Öri, C. (1994). Ergebnisse psychoanalytischer Therapien. Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychoanalyse, 25–40.
Rudolf, G., Dilg, R., Grande, T., Jakobsen, T., Keller, W., Krawietz, B., et al. (2004). Effektivität und Effizienz psychoanalytischer Langzeittherapie: Die Praxisstudie Analytische Langzeitpsychotherapie. In Gerlach, A., Springer, A., Schlösser, A. (Eds.). Psychoanalyse des Glaubens. Gießen: Psychosozial Verlag.
Sandahl, C., Herlitz, K., Ahlin, G., & Rönnberg, S. (1998). Time-limited group psychotherapy for moderately alcohol dependent patients: A randomized controlled clinical trial. Psychotherapy research, 8(4), 361–378.
Sandell, R. (1999). Wiederholte Langzeitkatamnesen von Langzeit-Psychotherapien und Psychoanalysen. Zeitschrift fur Psychosomatische Medizin und Psychotherapie, 45(1), 43–56.
Sandell, R., Blomberg, J., Lazar, A., Carlsson, J., Broberg, J., Schubert, J. (2001). Unterschiedliche Langzeitergebnisse von Psychoanalysen und Langzeitpsychotherapien. Aus der Forschung des Stockholmer Psychoanalyse- und Psychotherapieprojekts. Psyche, 55, 273–310.
Shedler, J. (2010). The efficacy of psychodynamic psychotherapy. American psychologist, 65(2), 98. https://doi.org/10.1037/a0018378
Shepherd, C., Beail, N. (2017). A systematic review of the effectiveness of psychoanalysis, psychoanalytic and psychodynamic psychotherapy with adults with intellectual and developmental disabilities: progress and challenges, Psychoanalytic Psychotherapy, 31, 1, 94–117. DOI: 10.1080/02668734.2017.1286610
Siefert, L., van Lent, L., & von Seggern, T. (2023). Vergleichsstudie zurWirksamkeit verschiedener Settings bei psychoanalytisch begründeten Langzeitbehandlungen von Kindern und Jugendlichen. Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie, 72(1), 50–75. https://doi.org/10.13109/prkk.2023.72.1.50
Smit, Y., Huibers, M.J., Ioannidis, J.P., van Dyck, R., van Tilburg, W., & Arntz, A. (2012). The effectiveness of long-term psychoanalytic psychotherapy – A meta-analysis of randomized controlled trials. Clinical psychology review, 32(2), 81–92.
Stefana, A., D’Imperio, D., Dakanalis, A., Vieta, E., Fusar-Poli, P., & Youngstrom, E. (2022). Probing the impact of psychoanalytic therapy for bipolar disorders: A scoping review. International Forum of Psychoanalysis, 1–12. Routledge. https://doi.org/10.1080/0803706X.2022.2097307
Weitkamp, K., Daniels, J.K., Hofmann, H., Timmermann, H., Romer, G., & Wiegand-Grefe, S. (2014). Psychoanalytic psychotherapy for children and adolescents with severe depressive psychopathology: Preliminary results of an effectiveness trial. Psychotherapy, 51(1), 138.
Weitkamp, K., Daniels, J.K., Romer, G., & Wiegand-Grefe, S. (2017). Psychoanalytic psychotherapy for children and adolescents with severe externalising psychopathology: an effectiveness trial. Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychotherapie, 63(3), 251–266.
Woody, G.E., McLellan, A.T., Luborsky, L., & O'Brien, C.P. (1995). Psychotherapy in community methadone programs: a validation study. The American journal of psychiatry, 152(9), 1302–1308. https://doi.org/10.1176/ajp.152.9.1302
Xie, C.L., Wang, X.D., Chen, J., Lin, H.Z., Chen, Y.H., Pan, J.L., & Wang, W.W. (2015). A systematic review and meta-analysis of cognitive behavioral and psychodynamic therapy for depression in Parkinson’s disease patients. Neurological Sciences, 36, 833–843.
Zimmermann, J., Löffler-Stastka, H., Huber, D., Klug, G., Alhabbo, S., Bock, A., and Benecke, C. (2014). Is It All about the Higher Dose?
Why Psychoanalytic Therapy Is an Effective Treatment for Major Depression. Clinical Psychology and Psychotherapy, 22, 469–487. doi: 10.1002/cpp.1917
Великодна, М.С. (2017). Груповий аналіз ХХІ століття: емпіричні дослідження ефективності. Міжнародний психотерапевтичний, психіатричний і психоаналітичний журнал, 10(1, 2), 79–84.
Соченко, Т., & Габінська, А. (2017). Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів. Psychosomatic medicine and general practice, 2(4). https://doi.org/10.26766/pmgp.v2i4.73
