МЕХАНІЗМИ ПСИХІЧНОГО ЗАХИСТУ У ФОРМУВАННІ ТІЛЕСНОГО Я ПІДЛІТКІВ ЗІ СКОЛІОЗОМ: ПСИХОАНАЛІТИЧНІ РЕФЛЕКСІЇ ДО ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-3

Ключові слова:

Я, тілесне Я, несвідоме, механізми психічного захисту, сколіоз, психоаналіз, підліток

Анотація

Підлітковий вік є кризовим періодом розвитку особистості, під час якого заново актуалізуються питання, пов'язані з освоєнням власного тілесного досвіду та його потягів, що потребує активації, перевірки та залучення нових психічних захистів. У ситуації фізичного захворювання та соціальної стигматизації цей процес стає більш складним і набуває певних особливостей. Мета цієї роботи – викласти результати емпіричного дослідження впливу механізмів психічного захисту на формування тілесного Я підлітків зі сколіозом, що навчаються в спеціалізованому закладі, та обговорити їх з урахуванням психоаналітичного підходу. У результаті емпіричного дослідження виявлено, що механізми психічного захисту впливають на кожну з трьох оптик тілесного Я підлітків: візуальну, мовну, емоційно-реляційну. У візуальній оптиці тілесного Я підлітків було виявлено предиктори щодо одного показника – «Горизонтальне розташування аркуша» в методиці «Автопортрет». Серед виявлених прямих предикторів були зазначені анулювання, розщеплення, соматизація та ізоляція; серед обернених – реактивне утворення, пасивна агресія, відігравання, ідеалізація, заперечення. У мовній оптиці тілесного Я ми встановили предиктори щодо двох показників: «Негативне ставлення до тіла» та «Негативне забарвлення тексту». Прямими предикторами першого показника стали аутистичне фантазування та заперечення; прямим предиктором другого – аутистичне фантазування. В емоційно-реляційній оптиці тілесного Я було встановлено предиктори трьох показників: «Сприйняття власного здоров’я зараз», «Сприйняття власної тілесності зараз» та «Тілесність, якої можна досягти в майбутньому». Прямими предикторами першого стали пасивна агресія, знецінення, дисоціація; оберненими – раціоналізація та соматизація. Прямими предикторами другого стали реактивне утворення та знецінення, оберненим – сублімація. Прямим предиктором третього показника стало реактивне утворення. У цей же час виявлено вплив механізмів захисту лише на візуальну оптику тілесного Я підлітків: показники «Наявність цілого тулуба» та «Горизонтальне розташування аркуша». Прямим предиктором першого стало зміщення, а оберненим для обох показників – відігравання. Отже, порівняно з контрольною групою підлітки експериментальної групи демонструють непрямі ознаки більш інфантильного сприймання та обходження зі своєю тілесністю на рівні життя захистів Я через низьку кількість та якість їх задіяння (із точки зору їхньої зрілості). У контексті психоаналітичних теорій ми розуміємо ці знахідки так: (а) оскільки спеціалізований навчальний заклад своєю назвою та фокусом уваги постійно означує фізичну ваду цих підлітків і нагадує про неї, то зустріч із власною символічною кастрованістю, як це відбувається в їх здорових однолітків, ускладнюється; натомість підлітка «переслідує» нібито реальна тілесна кастрація, захист від якої неможливий або ускладнений. Такі обставини можуть створювати додаткове підґрунтя для підтримки кастраційної тривоги; (б) інтенсивність задіяння скопічного потягу, однак незадоволеність змістом отриманого погляду може призводити до конфліктної напруги та виражати труднощі задіяння інших захистів, крім відігравання та зміщення; (в) сколіоз, окрім суто тілесного, займає ще й словесний, символічний простір, що постійно експлуатується відповідним оточенням та підпорядковує собі світ уяви.

Посилання

Aalto-Setälä, T. (2002). Predictors of mental distress in early adulthood: A five-year follow-up of 709 high-school students. Nordic Journal of Psychiatry, 56(2), 121–125. https://doi.org/10.1080/080394802753617935

Andrews, G., Singh, M., & Bond, M. (1993). The Defense Style Questionnaire. Journal of Nervous and Mental Disease, 181, 246–256.

Apter, A. (1997). Suicidal adolescents and ego defense mechanisms. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 36(11), 1520–1527.

Araujo, K., Ryst, E., & Steiner, H. (1999). Adolescent Defense Style and Life Stressors. Child Psychiatry and Human Development, 30(1), 19–28.

Aulagnier, P. (2015). Birth of a body, origin of a history. International Journal of Psychoanalysis, 96, 1371–1401.

Blackman, J.S. (2004). 101 defenses: How the mind shields itself. New York: Brunner-Routledge.

Burns, R.C., & Kaufman, S.H. (1972). Actions, styles and symbols in kinetic family drawings: An interpretative manual. New York: Brunner/Mazel, Publishers.

Cramer, P. (2000). Defense mechanisms in psychology today. American Psychologist, 55(6), 637–646.

Crossley, M. (2000). Introducing narrative psychology. McGraw-Hill Education (UK).

Deputatov, V., & Velykodna, M. (2021). Specifics of the Body Image of Adolescents with Scoliosis: A Case of Being Labeled as 'A Scoliotic'. International Journal of Child Health and Nutrition, 10(2), 59–73.

Derenne, J.L., & Beresin, E.V. (2006). Body image, media, and eating disorders. Academic Psychiatry, 30(3), 257–261. DOI: 10.1176/appi.ap.30.3.257

Dolto, F. (1985). The unconscious image of the body. New York: International Universities Press.

Evans, D. (2006). An introductory dictionary of Lacanian psychoanalysis. Routledge.

Fogelkvist, M., Gustafsson, S.A., Kjellin, L., & Parling, T. (2020). Acceptance and commitment therapy to reduce eating disorder symptoms and body image problems in patients with residual eating disorder symptoms: A randomized controlled trial. Body Image, 32, 155–166.

Freud, A. (1972). Child-analysis as a sub-speciality of psychoanalysis. The International Journal of Psycho-Analysis, 53, 151.

Freud, A. (2018). The ego and the mechanisms of defence. Routledge.

Freud, S. (2014). Inhibitions, symptoms and anxiety. Read Books Ltd.

Goodenough, F.L. (1975). Measurement of Intelligence by Drawings. New York: Arno Press.

Hart, D., & Chmiel, S. (1992). Influence of defense mechanisms on moral judgment development: A longitudinal study. Developmental Psychology, 28(4), 722.

Hopwood, P., Fletcher, I., Lee, A., & Al Ghazal, S. (2001). A body image scale for use with cancer patients. European Journal of Cancer, 37(2), 189–197. DOI:10.1016/S0959-8049(00)00353-1

Keery, H., Van den Berg, P., & Thompson, J.K. (2004). An evaluation of the Tripartite Influence Model of body dissatisfaction and eating disturbance with adolescent girls. Body Image, 1(3), 237–251.

Klein, M. (1933). The psycho-analysis of children. The Sociological Review, 25(3), 296–298.

Lacan, J. (1953). Le symbolique, l'imaginaire et le réel.

Lesourd, S. (2002). Adolescences... Rencontre du féminin. Érès.

Lesourd, S. (2013). La construction adolescente. Érès.

Lewis, A., & White, J. (2009). The defense mechanisms of homophobic adolescent males: A descriptive discriminant analysis. Journal of Adolescence, 32(2), 435–441.

Luoni, C. (2018). Psychopathology, dissociation and somatic symptoms in adolescents who were exposed to traumatic experiences. Frontiers in Psychology, 9, 2390.

Mahler, M.S., Pine, F., & Bergman, A. (1975). The psychological birth of the human infant: Symbiosis and individuation. New York: Basic Books.

McCarthy, A. (2015). Summer camp for children and adolescents with chronic conditions. Pediatric Nursing, 41(5), 245.

McLean, S.A., & Paxton, S.J. (2019). Body image in the context of eating disorders. Psychiatric Clinics, 42(1), 145–156. DOI: 10.1016/j.psc.2018.10.006

McWilliams, N. (2011). Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. Guilford Press.

Mirucka, B. (2016). The meaning of the body schema in reaching maturity during late adolescence. Polish Psychological Bulletin, 47(1), 149–158.

Morgenstern, S. (1937). “Psychanalyse infantile” (symbolisme et valeur clinique des créations imaginatives chez l’enfant). Paris: Denoël.

Noles, S.W., Cash, T.F., & Winstead, B.A. (1985). Body image, physical attractiveness, and depression. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 53(1), 88–94. DOI: 10.1037/0022-006X.53.1.88

Nuara, A., Papangelo, P., Avanzini, P., & Fabbri-Destro, M. (2019). Body representation in children with unilateral cerebral palsy. Frontiers in Psychology, 10, 354. DOI: 10.3389/fpsyg.2019.00354

Ouvry, O. (2006). Des théories sexuelles infantiles à la sexualité adulte. De l'infantile au juvenile. ERES “Le Bachelier”, 49–64.

Perry, J.C., Presniak, M.D., & Olson, T.R. (2013). Defense mechanisms in schizotypal, borderline, antisocial, and narcissistic personality disorders. Psychiatry, 76(1), 32–52.

Poikolainen, K. (2001). Defence styles and other risk factors for eating disorders among female adolescents: A case–control study. European Eating Disorders Review: The Professional Journal of the Eating Disorders Association, 9(5), 325–334.

Rzeszutek, M., Pięta, M., & Huzar, M. (2020). Profiles of resources and body image in health and illness: A comparative study among females with rheumatoid arthritis, females with breast cancer and healthy controls. Brain and Behavior, 10(1), e01488. DOI: 10.1002/brb3.1488

Smolak, L., & Levine, M.P. (2001). Body image in children. In J.K. Thompson & L. Smolak (Eds.), Body image, eating disorders, and obesity in youth: Assessment, prevention, and treatment. American Psychological Association, 41–66. DOI: 10.1037/10404-002

Somer, E. (2011). Dissociation in traumatized children and adolescents. In V. Ardino (Ed.). Post-Traumatic Syndromes in Childhood and Adolescence: A Handbook of Research and Practice, 157–174. Wiley-Blackwell.

Spinhoven, P., & Kooiman, C.G. (1997). Defense style in depressed and anxious psychiatric outpatients: An explorative study. The Journal of Nervous and Mental Disease, 185(2), 87–94.

Stanghellini, G., Ballerini, M., Blasi, S., Mancini, M., Presenza, S., Raballo, A., & Cutting, J. (2014). The Bodily Self: A Qualitative Study of Abnormal Bodily Phenomena in Persons With Schizophrenia. Comprehensive Psychiatry, 55(7), 1703–1711. DOI: 10.1016/j.comppsych.2014.06.013

Strandholm, T. (2006). Defense mechanisms in adolescence as predictors of adult personality disorders. The Journal of Nervous and Mental Disease, 204(5), 349–354.

Taleporos, G., & McCabe, M.P. (2002). Body image and physical disability – Personal perspectives. Social Science & Medicine, 54(6), 971–980. DOI: 10.1016/S0277-9536(01)00069-7

Vaillant, G.E. (2000). Adaptive mental mechanisms. Their role in a positive psychology. American Psychologist, 55(1), 89–98.

Walker, D.C., White, E.K., & Srinivasan, V.J. (2018). A meta-analysis of the relationships between body checking, body image avoidance, body image dissatisfaction, mood, and disordered eating. International Journal of Eating Disorders, 51(8), 745–770. DOI: 10.1002/eat.22867

Бабенко, К.А., Горобец, Т.В., & Шавровська, Н.В. (2021). Феномен несвідомого у психології: система психічних захистів. Навчальний посібник для студентів психологічних факультетів. Черкаси: Черкаський ЦНІІ.

Великодна, М.С., & Еделєва, Є.І. (2020a). Проблематика підлітковості в психоаналізі: теорія, техніка та етика практичної роботи. Габітус, 12, 11–17. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.12-2.1

Великодна, М.С., & Еделєва, Є.І. (2020b). Проблематика підлітковості в психоаналізі: клінічна ілюстрація. Габітус, 13(2), 24–32.

https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.13-2.4

Депутатов, В.О. (2017a). Захисні механізми психіки як об'єкт новітніх досліджень у англомовних виданнях (з 2000 року). Частина 1. Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць, 3(44), 204–215.

Депутатов, В.О. (2017b). Захисні механізми психіки як об'єкт новітніх досліджень у англомовних виданнях (з 2000 року). Частина 2. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 5(1), 40–45.

Депутатов, В.О. (2020). Психоаналітичний підхід до розуміння генези формування тілесного Я. Теорія і практика сучасної психології, 2, 19–27.

Депутатов, В.О. (2022). Дизайн дослідження мовної оптики тілесного Я методом аналізу особистісних та метафоричних наративів. Якісні дослідження в психології: проблеми та вирішення: Всеукраїнська науково-практична конференція, 24–29. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля.

Токарева, Н.М., Шамне, А.В., & Макаренко, Н.М. (2014). Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу: Монографія. Кривий Ріг.

Хомуленко, Т.Б., & Крамченкова, В.О. (2016). Методика проективної діагностики тілесного Я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 2(5), 39–45.

Чухрій, І.В. (2017). Формування образу тіла у молоді з порушенням функцій опорно-рухового апарату. Міжнародний психіатричний, психотерапевтичний та психоаналітичний журнал, 1, 2(35–36), 85–89.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-09

Як цитувати

Депутатов, В. (2023). МЕХАНІЗМИ ПСИХІЧНОГО ЗАХИСТУ У ФОРМУВАННІ ТІЛЕСНОГО Я ПІДЛІТКІВ ЗІ СКОЛІОЗОМ: ПСИХОАНАЛІТИЧНІ РЕФЛЕКСІЇ ДО ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Український психоаналітичний журнал, 1(2), 24–34. https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-3