ПАРАДОКСИ ТРИВОГИ У СТОСУНКАХ З ІНШИМ: НЕ-НЕВРОТИЧНІ СТРУКТУРИ

Анотація

Стаття є доповіддю з конференції «Тривога: між Чужим та Іншим», і присвячена міркуванням про тривоги у не-невротичних структур та специфіці їх зв’язку з Іншим. Авторка досліджує тему, спираючись на розуміння процесу суб’єктивації як парадоксальний зв’язок з Іншим, в якому формування опор здійснення бажань суб’єкта залежить від долі Іншого всередині психіки суб’єкта. Контури дослідження цієї теми враховують інтерсуб’єктивний та інтрапсихічний рівні психічного життя. Тривога суб’єкта виникає у рамках інтерсуб‘ктивного зв‘язку, де життя потягів суб’єкта залежить від відгуків Іншого. У не-невротичних структурах Інший переживається не в окремому стані, тому їх вузол суб‘єктно-об‘єктного зв’язку є практично безнадійно заплутаним, а зв‘язок з Іншим переживається ними як демонічний. У цих випадках інтрузивна, імплозивна та тривога фрагментації маніфестують не-невротичні структури. Крім ревізії ідей З. Фройда, авторка звертається до теоретичних міркувань А. Гріна, Д. Віннікотта, С. і С. Ботелла, які збагатили психоаналітичний підхід у роботі з не-невротичними структурами. У психоаналітичній роботі виявляється, що через недостатній, неспроможній зв’язок з Іншим не-невротичні структури знов і знов шукають напругу в тривозі. Для них тривога стає тим, що зупиняє розвиток, розширення психічного простору, здобуття незалежності та пошук сенсів. Специфічні тривоги не-невротиків формують специфічну психічну позицію не-невротичних суб’єктів навколо тривожного ядра – фобічну. Така психічна фобічна позиція призводить до множинних і суперечливих ідентифікацій, де аналізант стає недієздатним через заклопотаність ізоляційними захисними рішеннями. Тривога не-невротичних аналізантів – це тривога вторгнення і тривога сепарації, які переживаються одночасно. Саме ця подвійна тривога, яка є дуже болісною і відправляє нас не до проблеми бажання, а до проблеми формування мисленнєвих процесів.