ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОНЯТТЯ КОНСТРУКТИВНОЇ НАРЦИСИЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2025-3-2-3Ключові слова:
психоаналітична теорія потягів, нарцисизм, нормальний і патологічний нарцисизм, епістемофілія, нарцисичний потяг, конструктивна нарцисична регуляціяАнотація
Стаття присвячена концептуалізації поняття «конструктивна нарцисична регуляція», яке має потужний теоретичний фундамент у вигляді клінічних описів феномена нарцисизму та ідей щодо його психодинамічної етіології й патогенезу. Проведено огляд концепцій нарцисизму З. Фройда, К. Абрахама, теоретиків об’єктних стосунків, британських «незалежних» аналітиків, Его-психології, селф-психології, а також представлено сучасні інструменти діагностики нарцисичних феноменів, які також включають певне розуміння нарцисизму як невід’ємного складника особистісного функціонування людини. Даний огляд супроводжується теоретичними роздумами, узагальненнями та новими пропозиціями авторів статті стосовно розуміння феноменів нарцисизму. Зокрема, вводиться поняття «третього трібу» – нарцисичного потягу як вродженої потреби людини якісно оприсутнитися у референтній культурі, бути віддзеркаленим та визнаним як значимий агент цієї культури, залишити у ній свій символічний слід, що принципово відрізняє людину від тварин, які також мають агресивний та лібідинозний потяги, але не мають нарцисичного трібу. Запропоновано визначення, згідно з яким конструктивна нарцисична регуляція є своєрідним атрактором Лібідинозного та Агресивного потягів (трібів) на службі пізнання та побудови стосунків, а також досягнення оптимального нарцисичного гомеостазу, тобто відчуття власної гідності у потребі людини адаптивно реалізувати себе у середовищі культури. Конструктивну нарцисичну регуляцію визначено як процес оприсутнення особистістю своїх задатків та амбіцій у стосунках зі світом відповідно до власних смислів та цінностей, що супроводжується балансуванням об’єктних стосунків зі здатністю залишатися в контакті із собою та виміром загальнолюдської культури. Авторами описано три «агенти» конструктивної нарцисичної регуляції, які дозволяють ефективно реалізуватися нарцисичному потягу: стійке, зріле, розвинуте Его з достатнім набором компетенцій та ресурсів для того, аби підтримувати, розвивати, репарувати (відновлювати) уражене Селф; врегульоване та розвинуте Селф (Єство), яке є тим підставовим «джерелом», з якого Его черпає необхідні ресурси для свого розвитку та виконання складного завдання адаптації до внутрішніх психічних процесів та зовнішньої соціально-психологічної реальності; система якісних та конструктивних способів самореалізації у зовнішньому світі культури та притаманних культурних традицій.
Посилання
Abraham, K. (2018). Selected papers on psychoanalysis. Routledge.
Balint, M. (1958). The three areas of the mind. Theoretical considerations. The International journal of psychoanalysis, 39, 328.
Balint, M. (1986). 17. The Basic Fault. Essential papers on borderline disorders: One hundred years at the border, 18.
Britton, R. (1986). The infant in the adult. Psychoanalytic Psychotherapy, 2(1), 31–44.
Britton, R. (2003). Belief and imagination: Explorations in psychoanalysis. Routledge.
Britton, R. (2004). Narcissistic disorders in clinical practice. Journal of Analytical Psychology, 49(4), 477–490.
Britton, R. (2018). Disconnection: a new look at narcissism. In Attacks on Linking Revisited (pp. 25–37). Routledge.
Brown, G., & Desforges, C. (2013). Piaget’s theory. Routledge.
Carlson, J., & Maniacci, M. P. (Eds.) (2012). Alfred adler revisited. Routledge.
Cloninger, C. R., Svrakic, D. M., & Przybeck, T. R. (1993). A psychobiological model of temperament and character. Archives of general psychiatry, 50(12), 975–990.
Deneke, F. W., & Hilgenstock, B. (1989). Das Narzissmusinventar: Handbuch. Huber.
Fairbairn, W. R. D. (1958). On the nature of psycho-analytical treatment. The International journal of psychoanalysis, 39, 374.
Freud, S. (1914). Zur einführung des narzißmus,10, 137–17. Internat. Psychoanalyt. Verlag.
Freud, S. (1915). Instincts and their vicissitudes.
Freud, S. (1917). Trauer und Melancholie. GW X. Frankfurt am Main: Fischer.
Freud, S. (1989). The ego and the id (1923). Tacd Journal, 17(1), 5–22.
Freud, S. (2012). Neue folge der vorlesungen zur einführung in die psychoanalyse. BoD–Books on Demand.
Freud, S. (2013). Sigmund Freud: totem und Tabu, 1. V&R unipress GmbH.
Guntrip, H. (1973). Science, psychodynamic reality and autistic thinking. Journal of the American Academy of Psychoanalysis, 1(1), 3–22.
Guntrip, H. (2018). Psychoanalysis and Psychotherapy. In Psychoanalytic Theory, Therapy and the Self, 175–196. Routledge.
Ammon, G., Finke, G., & Wolfrum, G. (1998). Ich-Struktur-Test nach Ammon ISTA: ein psychometrischer Fragebogen zur Erfassung von Persönlichkeitsstruktur; Manual. Swets Test-Services.
Kernberg, O. F. (1992). Aggression in personality disorders and perversions. Yale University Press.
Klein, M. (1997). Envy and gratitude and other works 1946–1963. Random House.
Kohut, H. (2009). The restoration of the self. University of Chicago Press.
Kohut, H. (2013). The analysis of the self: A systematic approach to the psychoanalytic treatment of narcissistic personality disorders. University of Chicago Press.
Krizan, Z., & Herlache, A. D. (2018). The narcissism spectrum model: A synthetic view of narcissistic personality. Personality and social psychology review, 22(1), 3–31.
Lasch, C. (2019). The culture of narcissism. In American Social Character (pp. 241–267). Routledge.
MacDonald, P. (2014). Narcissism in the modern world. Psychodynamic practice, 20(2), 144–153.
Mahler, M. S. (1974). Symbiosis and individuation: The psychological birth of the human infant. The psychoanalytic study of the child, 29(1), 89–106.
Mentzos, S. (2017). Lehrbuch der Psychodynamik: Die Funktion der Dysfunktionalität psychischer Störungen. Vandenhoeck & Ruprecht
Pereira, F., & Scharff, D. E. (Eds.). (2020). Fairbairn and relational theory. Routledge.
Raskin, R. N., & Hall, C. S. (1979). A narcissistic personality inventory. Psychological reports, 45(2), 590–590.
Rosenfeld, H. A. (1963). On the psychopathology of narcissism: A clinical approach. Rosenfeld in Retrospect: Essays on His Clinical Influence, 106–115.
Sforza, M. G. (2018). Epistemophily – epistemopathy: use of the internet between normality and disease. In Psychoanalysis, Identity, and the Internet (pp. 181–207). Routledge.
Stern, D. N. (2018). The interpersonal world of the infant: A view from psychoanalysis and developmental psychology. Routledge.
Winnicott, D. W. (2018). Ego distortion in terms of true and false self. In The person who is me (pp. 7–22). Routledge.
Фройд, З. (2008). Три нариси з теорії сексуальності. Психологія і суспільство, 4(34), 45–91.
Фройд, З. (2020). По той бік принципу задоволення. Glagoslav Publications.
