ПЕРЕЖИВАННЯ ЧАСУ: СУБ’ЄКТ МІЖ ДЕСТРУКТИВНИМИ ТА КОНСТРУКТИВНИМИ ПРОЦЕСАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-1-2Ключові слова:
суб’єктивне переживання часу, примус до повторення, гетерохронність часу, деструктивні процеси, вбивство часуАнотація
Стаття присвячена висвітленню концепції часу в психоаналізі та переживання часу суб’єктом. Автор досліджує тему переживання часу суб’єктом з точки зору як класичного психоаналітичного підходу, так і динаміки перетворення психічного матеріалу, який пропонує психоаналітику аналізант на сесії. Щоб зрозуміти, як у психоаналізі розмірковувати про час, автор прослідковує, як змінювалися погляди на це питання Фройда та його послідовників. Автор підкреслює, що важливо завдати певні контури дослідження поняття часу в сучасному психоаналізі з урахуванням розширення спектра пацієнтів, ускладнення клінічних проблем, з якими стикається в своїй практиці сьогодні психоаналітик, особливо під час війни. Для дослідження цього питання автор звертається до авторського бачення, яке збагатило трансформаційний підхід у сучасному психоаналізі А. Ґріна, Р. Перельберг, Д. Анзьє, Д. Скарфон, К. Бронштейн. На думку автора, важливим є зв’язок переживання часу і способу прояву активності потягів у суб’єкта. Існують два способи прояву активності потягів: або потяги трансформуються в об’єктні репрезентації, або розряджаються (що означає нерепрезентативний вихід). Наприклад, деструктивність примусу до повторення (або «нав’язливе повторення» в інших перекладах) проявляється у явищі вбивства часу, оскільки психічний процес наче зупиняється і його трансформація стає неможливою. Автор досліджує механізм темпоральності суб’єкта – феномен післядії, запропонований Фройдом, а також його концептуальний розвиток, запропонований Р. Перельберг, яка розрізняє описовий і динамічний сенси цього феномену. З перспективи сучасного психоаналізу ми можемо окреслити чинники, які роблять внесок у дезорганізацію темпоральності або заважають її інтеграції в психіку. Важливим чинником є здатність або нездатність суб’єкта до репрезентативної психічної активності. Іноді ця нездатність може наближатися до психічної порожнечі, до бажання знерухомити об’єкт і заперечувати будь-які зміни. Наступний чинник – це процеси в перенесенні, які мають враховувати гетехронність часу. Кожен з описаних у цій статті значень темпоральності може бути проявом як конструктивних, так і деструктивних процесів.
Посилання
Anzieu, D. (1971). Le corps et le code dans les contes de J. L. Borges.
Bronstein, C. (2018). Borges, immortality, and "The circular ruins". Time and Memory. Edited by Perelberg, R.J., Routledge.
Green, A. (2002). Time in Psychoanalysis. Free Association Books, London.
Green, A. (2003). Diachrony in Psychoanalysis. Free Association Books.
Green, A. (2005). Key Ideas for a Contemporary Psychoanalysis. Routledge.
Green, A. (2007). Resonance of suffering. Countertransference in Non-Neurotic Stuctures. Karnac Books.
Green, A. (2008). Lectures Freud’s concept of temporality: Differents with current ideas. The Internationl Journal of Psychoanalysis.
Green, A. (2018). The construction of heterochrony. Time and Memory. Edited by Perelberg, R.J., Routledge.
Perelberg, R.J. (2018). Intoduction. Time and Memory. Edited by Perelberg, R.J., Routledge.
Perelberg R. J. (2008). Après-coup and Unconscious Phantasy. W: Time, Space and Phantasy, s. 24–32. London and New York: Routledge.
Scarfone, D. (2011). Repetition: Between Presence and Meaning. The Canadian Journal of Psychoanaysis. Vol. 19, n. 1.
Freud, S. (1891/1953). On Aphasia. International Universities Press.
Freud, S. (1900a). The Interpretation of Dreams. SE 4/5. London.
Freud, S. (1905d). Three Essays of the Theory of Sexuality. SE 7. London.
Freud, S. (1920g). Beyond the pleasure principle. SE 18.
Freud, S. (1923b). The Ego and the Id. SE 19.
Winnicott, D.W. (1963). The fear of breakdown // Winnicott C., Shepard R., Davis M., editors Psycho-analytic explorations, 87–95. Cambridge, M.A: Harvard UP, 1989.
Ґрін, А. (2020). Робота негативу, Київ, вид. Ростислава Бурлаки.
Перельберг, Р. (2021). Психическая бисексуальность: франко-британский диалог, Київ, вид. Ростислава Бурлаки.
