ПСИХОАНАЛІЗ І ПСИХОАНАЛІТИЧНА ПСИХОТЕРАПІЯ ЯК ДОКАЗОВА ПРАКТИКА: ОГЛЯД ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ З ДІТЬМИ ТА ПІДЛІТКАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-3-10Ключові слова:
дієвість, ефективність, психоаналіз, психоаналітична психотерапія, психодинамічна психотерапія, розмір ефектуАнотація
Статтю присвячено огляду доказів дієвості й ефективності психоаналітичних втручань у роботі з дітьми та підлітками. У ній розглянуто поточний стан справ і специфіку досліджень ефективності психоаналітичної роботи із залученням дітей. Для огляду емпіричних даних авторкою було відібрано 23 статті, опубліковані після 2000 року, і згруповано їх у три підтеми: 1) доведена дієвість психоаналітичної психотерапії з дітьми та підлітками; 2) доведена ефективність психоаналітичної психотерапії з дітьми та підлітками та 3) доведена недієвість і неефективність психоаналітичної психотерапії з дітьми та підлітками або брак доказів. Так, рандомізовані контрольовані випробування встановили, що психоаналітична психотерапія з дітьми та підлітками віком 11–20 років є дієвою в разі депресії, самопошкоджень, тривожних, поведінкових, а також коморбідних розладів поведінки й емоцій – порівняно з відсутністю втручань (контрольною групою зі списку очікування) і звичайним лікуванням. Крім того, психоаналітична психотерапія не поступалася в дієвості КПТ під час роботи з нервовою булімією і великим депресивним розладом, сімейної психотерапії за тяжкої депресії, тривалої експозиційної терапії за наявності ПТСР та психосоціальним втручанням у разі депресії. Когортні та тест-ретестові дослідження, виконані із залученням дітей та підлітків віком від 4 до 21 року, продемонстрували ефективність психоаналітичної психотерапії в роботі з афективними, поведінковими, емоційними, тривожними, депресивними, особистісними розладами, тяжкою екстерналізованою патологією, розладами харчової поведінки, а також психіатричними порушеннями – порівняно з відсутністю втручань, звичайним лікуванням або початковим станом. Крім того, дані показали ефективність психоаналітичних втручань за наявності РДУГ та опозиційно-викличного розладу на рівні із поведінковою терапією разом із супутньою медикаментозною терапією метилфенідатом та без неї.
Посилання
Великодна, М. (2023). Психоаналіз і психоаналітична психотерапія як доказова практика: огляд емпіричних даних про ефективність роботи з дорослими. Український психоаналітичний журнал, 1(2), 39–47. https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-5.
Вірна, Ж. П. (2023). Насилля дитини: психоаналіз, психотерапія менталізації та досвід альтернативних послуг у Бразилії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», (3), 55-63. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-3-7.
Кечур, Р., Турецька, Х. & Яскевич, О. (2023). Психоаналітичні теорії розвитку. Навчальний посібник. Жовква: Міссіонер.
Попович, О. В. (2018). Психоаналіз Мелані Клян: заздрість у життєдіяльності немовляти. Актуальні проблема науки та освіти: Збірник матеріалів XX підсумкової науково-практичної конференції, 306.
Фільц, О. & Мединська, Ю. (2014). Проблема наукового статусу психоаналітичної парадигми. Психологія і суспільство. № 4, 75–84.
Abbass, A. A., Rabung, S., Leichsenring, F., Refseth, J. S., & Midgley, N. (2013). Psychodynamic psychotherapy for children and adolescents: A meta-analysis of short-term psychodynamic models. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 52(8), 863–875. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2013.05.014.
Aitken, M., Haltigan, J. D., Szatmari, P., Dubicka, B., Fonagy, P., Kelvin, R., ... & Goodyer, I. M. (2020). Toward precision therapeutics: general and specific factors differentiate symptom change in depressed adolescents. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 61(9), 998-1008. https://
doi.org/10.1111/jcpp.13194.
APA Presidential Task Force on Evidence-Based Practice. (2006). Evidence-based practice in psychology. The American Psychologist, 61(4), 271–285. https://doi.org/10.1037/0003-066X.61.4.271.
Bernstein, R. E., Timmons, A. C., & Lieberman, A. F. (2019). Interpersonal violence, maternal perception of infant emotion, and child-parent psychotherapy. Journal of family violence, 34(4), 309-320. https://doi.org/10.1007/s10896-019-00041-7.
Blake, P. (2018). Child and adolescent psychotherapy. Routledge.
Cregeen, S. (2018). Short-term psychoanalytic psychotherapy for adolescents with depression: A treatment manual. Routledge.
Cropp, C., Taubner, S., Salzer, S., and Streeck-Fischer, A. (2019). Psychodynamic psychotherapy with severely disturbed adolescents: changes in reflective functioning. Journal of Infant, Child, and Adolescent Psychotherapy. 18, 263–273. https://doi.org/10.1080/15289168.2019.1643212.
Deakin, K. E. & Tiellet Nunes, M. L. (2009) Effectiveness of child psychoanalytic psychotherapy in a clinical outpatient setting, Journal of Child Psychotherapy, 35:3, 290—301. https://doi.org/10.1080/00754170903244621.
Enav, Y., Erhard-Weiss, D., Kopelman, M., Samson, A. C., Mehta, S., Gross, J. J., et al. (2019). A non-randomized mentalization intervention for parents of children with autism. Autism Research, 12, 1077–1086. https://doi.org/10.1002/aur.2108.
Fonagy, P., Roth, A., & Higgitt, A. (2005). Psychodynamic psychotherapies: Evidence-based practice and clinical wisdom. Bulletin of theMenninger Clinic, 69(1), 1-58. https://doi.org/10.1521/bumc.69.1.1.62267.
Geissman, C., & Geissmann, P. (1998). A history of child psychoanalysis. Psychology Press.
Gilboa-Schechtman, E., Foa, E. B., Shafran, N., Aderka, I. M., Powers, M. B., Rachamim, L., ... & Apter, A. (2010). Prolonged exposure versus dynamic therapy for adolescent PTSD: A pilot randomized controlled trial. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 49(10), 1034–1042. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2010.07.014.
Griffiths, H., Duffy, F., Duffy, L., Brown, S., Hockaday, H., Eliasson, E., ... & Schwannauer, M. (2019). Efficacy of Mentalization-based group therapy for adolescents: the results of a pilot randomised controlled trial. BMC psychiatry, 19, 1–13. https://doi.org/10.1186/s12888-019-2158-8.
Holder, A. (2018). Anna Freud, Melanie Klein, and the psychoanalysis of children and adolescents. Routledge.
Horn, H., Geiser-Elze, A., Reck, C., Hartmann, M., Stefini, A., Victor, D., ... & Kronmüller, K. T. (2005). Efficacy of psychodynamic short-term psychotherapy for children and adolescents with depression. Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie, 54(7), 578–597.
Kaluzeviciute, G. & Willemsen, J. (2020). Scientific thinking styles: The different ways of thinking in psychoanalytic case studies, The International Journal of Psychoanalysis, https://doi.org/10.1080/00207578.2020.1796491.
Kronmüller, K. T., Postelnicu, I., Hartmann, M., Stefini, A., Geiser-Elze, A., Gerhold, M., ... & Winkelmann, K. (2005). Efficacy of psychodynamic short-term psychotherapy for children and adolescents with anxiety disorders. Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie, 54(7), 559–577.
Laezer, K. L. (2015) Effectiveness of Psychoanalytic Psychotherapy and Behavioral Therapy Treatment in Children with Attention Deficit Hyperactivity Disorder and Oppositional Defiant Disorder, Journal of Infant, Child, and Adolescent Psychotherapy, 14:2, 111–128, https://doi.org/10.1080/15289168.2015.1014991.
Legrand, D. (2020). From Crisis to Psychoanalysis: Suspension as an Act of Resistance against the Reduction of Subjects’ Singularities. In Phenomenology as Performative Exercise (pp. 29–48). Brill.
Luzzi, A. M., Bardi, D., Ramos, L., & Slapak, S. (2015). A study of process in psychoanalytic psychotherapy with children: the development of a method. Research in Psychotherapy: Psychopathology, Process and Outcome, Vol. 18, Issue 2, 72-81. https://doi.org/10.7411/RP.2015.110.
Mensi, M. M., Orlandi, M., Rogantini, C., Borgatti, R., & Chiappedi, M. (2021). Effectiveness of short-term psychodynamic psychotherapy in preadolescents and adolescents affected by psychiatric disorders. Psychiatry Investigation, 18(10), 923. https://doi.org/10.30773/pi.2021.0015.
Midgley, N., & Kennedy, E. (2011). Psychodynamic psychotherapy for children and adolescents: a critical review of the evidence base. Journal of child psychotherapy, 37(3), 232-260. https://doi.org/10.1080/0075417X.2011.614738.
Midgley, N., Mortimer, R., Cirasola, A., Batra, P., & Kennedy, E. (2021). The evidence-base for psychodynamic psychotherapy with children and adolescents: A narrative synthesis. Frontiers in Psychology, 12, 662671. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.662671.
Midgley, N., O’Keeffe, S., French, L., & Kennedy, E. (2017). Psychodynamic psychotherapy for children and adolescents: an updated narrative review of the evidence base. Journal of Child Psychotherapy, 43(3), 307-329. https://doi.org/10.1080/0075417X.2017.1323945.
Muratori, F., Picchi, L., Casella, C., Tancredi, R., Milone, A., & Patarnello, M. G. (2002). Efficacy of brief dynamic psychotherapy for children with emotional disorders. Psychotherapy and Psychosomatics, 71(1), 28–38. https://doi.org/10.1159/000049341.
Obegi, J. H., & Berant, E. (Eds.). (2010). Attachment theory and research in clinical work with adults. Guilford press.
Ogden, T. H. (2014). Rediscovering psychoanalysis: Thinking and dreaming, learning and forgetting. Routledge.
Ogden, T. H. (2007). This art of psychoanalysis: Dreaming undreamt dreams and interrupted cries. Routledge.
Rabung, S., Pranjic, C., Stingl, C., Cropp, C., Krischer, M., Kronmüller, K. T., ... & Windaus, E. (2021). Evidenz für psychoanalytisch begründete Verfahren für Kinder und Jugendliche. Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie, 70(6), 479-498. https://doi.org/10.13109/prkk.2021.70.6.479.
Ranieri, F. & Loscalzo, Y. (2023). Social Withdrawal in Preschool Age: A Clinical Case in Intensive Psychoanalytic Psychotherapy. Behavioral Science, 13, 354. https://doi.org/10.3390/bs13050354.
Rice, T., Prout, T. A., Walther, A. & Hoffman, L. (2022) Defense-Oriented Psychoanalytic Psychotherapy as a Tailored Treatment for Boys: Neurobiological Underpinnings to Male-Specific Response Tested in Regulation-Focused Psychotherapy for Children. Behavioral Science, 12, 248.
https://doi.org/10.3390/bs12080248.
Rossouw, T. I., & Fonagy, P. (2012). Mentalization-based treatment for self-harm in adolescents: a randomized controlled trial. Journal of the American Academy of child & adolescent psychiatry, 51(12), 1304–1313. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2012.09.018.
Salzer, S., Cropp, C., & Streeck-Fischer, A. (2014). Early intervention for borderline personality disorder: psychodynamic therapy in adolescents. Zeitschrift für psychosomatische Medizin und Psychotherapie, 60(4), 368–382. https://doi.org/10.13109/zptm.2014.60.4.368.
Siefert, L., van Lent, L. & von Seggern, T. (2023) Vergleichsstudie zur Wirksamkeit verschiedener Settings bei psychoanalytisch begründeten Langzeitbehandlungen von Kindern und Jugendlichen [A Comparative Study on the Effect of Different Settings on Psychoanalytically Based Long-
Term Treatments of Children and Adolescents]. Prax. Kinderpsycholl. Kinderpsychiat. 72, 50–75. https://doi.org/10.13109/prkk.2023.72.1.50.
Stefini, A., Salzer, S., Reich, G., Horn, H., Winkelmann, K., Bents, H., ... & Kronmüller, K. T. (2017). Cognitive-behavioral and psychodynamic therapy in female adolescents with bulimia nervosa: a randomized controlled trial. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 56(4), 329–335. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2017.01.019.
Strangio, A. M., Rinaldi, L., Monniello, G., Sisti, L. G., De Waure, C., & Janiri, L. (2017). The effect of abuse history on adolescent patients with feeding and eating disorders treated through psychodynamic therapy: Comorbidities and outcome. Frontiers in Psychiatry, 8, 31. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2017.00031.
Sumarni. (2020). Psychoanalytic Play Therapy as Psychotherapy in Children. Scientia Psychiatrica, 1(3), 56–59. https://doi.org/10.37275/scipsy.v1i3.13.
Tonge, B. J., Pullen, J. M., Hughes, G. C., & Beaufoy, J. (2009). Effectiveness of psychoanalytic psychotherapy for adolescents with serious mental illness: 12 month naturalistic follow-up study. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 43(5), 467–475.
Trowell, J., Joffe, I., Campbell, J., Clemente, C., Almqvist, F., Soininen, M., ... & Tsiantis, J. (2007). Childhood depression: a place for psychotherapy: an outcome study comparing individual psychodynamic psychotherapy and family therapy. European child & adolescent psychiatry,
, 157–167. https://doi.org/10.1007/s00787-006-0584-x.
Weitkamp, K., Daniels, J. K., Hofmann, H., Timmermann, H., Romer, G., & Wiegand-Grefe, S. (2014). Psychoanalytic psychotherapy for children and adolescents with severe depressive psychopathology: Preliminary results of an effectiveness trial. Psychotherapy, 51(1), 138–147.
https://doi.org/10.1037/a0034178.
Weitkamp, K., Daniels, J. K., Romer, G., & Wiegand-Grefe, S. (2017). Psychoanalytic psychotherapy for children and adolescents with severe externalising psychopathology: an effectiveness trial. Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychotherapie, 63(3), 251–266. https://doi.
org/10.13109/zptm.2017.63.3.251.
Winkelmann, K., Stefini, A., Hartmann, M., Geiser-Elze, A., Kronmüller, A., Schenkenbach, C., ... & Kronmüller, K. T. (2005). Efficacy of psychodynamic short-term psychotherapy for children and adolescents with behavioral disorders. Praxis der Kinderpsychologie und inderpsychiatrie, 54(7), 598–614.
Zornig, S. A. J. (1996). On the child of psychoanalysis: A structural perspective. In International Forum of Psychoanalysis. Vol. 5, No. 1, 59–64.
Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.1080/08037069608412723.
