ПСИХОДИНАМІЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ РЕЗІЛЬЄНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-3-6Ключові слова:
резільєнтність, психодинамічний підхід, чинники резільєнтності, теорія прив’язаності, менталізація, щеплення від стресу, психотерапіяАнотація
Розуміння глибинних коренів формування резільєнтності особистості доречно розглядати через призму психодинамічної парадигми та теорії прив’язаності. Резільєнтність розглядається в поєднанні внутрішньопсихічних процесів із певним набором соціальних навичок, які формуються й розгортаються протягом певного періоду часу, враховуючи всі атрибути та диспозиції особистості, сім’ї, суспільства й культурного середовища, а також важкості, тривалості й контексту травматичних подій. До резільєнтних чинників, визначених багатьма дослідженнями, належать: відчуття суб’єктності, рефлексивність, здатність розуміти та будувати ефективні стосунки, відчуття свободи волі та наявність соціальних умов, здатних надавати підтримку. Сформована безпечна прив’язаність є предиктором сталої резільєнтності. Під час її формування відбуваються такі важливі процеси для формування резільєнтності, як розвиток менталізації, щеплення від стресу та розширення «Я». Дезорганізована прив’язаність наразі ілюструє один із парадоксів резільєнтності. Описані в статті припущення дають змогу визначити її як адаптивну реакцію на несприятливі обставини. Запропоновано специфічні чинники для психотерапевтичної роботи в психодинамічній перспективі: претравмівні, пов’язані з травмуванням, і посттравмівні. Наведено низку роздумів щодо трансформації стосунку в системі психотерапевт – клієнт, а також шляхи й можливості для укріплення резільєнтності в психодинамічному підході. Стабільність дитячої прив’язаності може змінюватися протягом життя під впливом різних чинників (захисних, резільєнтних), так само як і за допомогою емоційно-корегувального досвіду за умови надійного стосунку з терапевтом. Орієнтація не лише на аналіз минулого, а й відкриття перспективи майбутнього, з притаманними цьому процесу плануванням і мріями, підтримання ресурсних спогадів і загалом підтримка клієнта відіграють важливе значення в ефективності психотерапії на шляху відновлення після травматичних подій і розвитку резільєнтності.
Посилання
Бріш, Г. К. (2012). Розлади прив’язаності від теорії до терапії. Посібник. Львів.
Кокун, О. М., Мельничук, Т. І. (2023). Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Лазос, Г. П. (2020). Психотехнологія з розвитку резільєнтності у психологів/психотерапевтів, які працюють з постраждалими.
Технології психотерапевтичної допомоги постраждалим у подоланні проявів посттравматичного стресового розладу : монографія. Київ. 135–159.
Лазос, Г. П. (2018). Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології, 3 (14), 26–64.
Романчук, О. (2023). Аптечка технік КПТ для плекання психологічної стійкості. https://i-cbt.org.ua/aptechka/.
Allen, J., Fonagy, P. (2002). The development of mentalizing and its role in psychopathology and psychotherapy (technical report No. 02-0048). Topeka, KS: Menninger clinic, research department.
Allen, J., Fonagy, P., & Bateman, A. (2008). Mentalizing in Clinical Practice. Washington DC: American Psychiatric Publishing.
Bateman, A., Fonagy, P. (2004). Psychotherapy for borderline personality disorder: mentalization based treatment. Oxford: Oxford university press.
Belk, R. W. (1988). Possessions and the Extended Self, Journal of Consumer Research, 15 (2). 139–168, https://doi.org/10.1086/209154.
Bernard B. (1997). Turning it around for all youth: from risk to resilience. Launceton, Tasmania; Resiliency Associates and Global Learning Communities.
Bolton, K. (2013). Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. University of Texas at Arlington.
Bonanno, G. A. (2021). The resilience paradox. European Journal of Psychotraumatology, 12:1. DOI: 10.1080/20008198.2021.1942642.
Bonanno, G. A. (2021). The end of trauma: How the new science of resilience is changing how we think about PTSD (1st ed.). New York, NY: Basic Books, Inc.
Bonanno, G. A., Westphal, M., & Mancini, A. (2011). Resilience to Loss and Potential Trauma. Annual Review of Clinical Psychology 7.1: 511–535.
Bosher, L. (2013). Built-in Resilience through Disaster Risk Reduction: Operational Issues. Build. Res. Inf. 42, 240–254.
Bowlby, J. (1971). Attachment. London: Penguin.
Bowlby, J. (1980). Attachment and loss: Loss: Sadness and depression. NY: Basic books.
Brogden, L., & Gregory, E. D. (2019). Resilience in community college students with adverse childhood experiences. Community College Journal of Research and Practice, 43 (2), 94–108. https://doi.org/10.1080/10668926.2017.1418685.
Bryce, C., Ring, P., Ashby, S., Wardman, J. K. (2020). Resilience in the Face of Uncertainty: Early Lessons from the COVID-19 Pandemic. J. Risk Res., 23, 880–887.
Caspi, A., Hariri, A. R., Holmes, A., Uher, R., & Moffitt, T. E. (2010). Genetic sensitivity to the environment: The case of the serotonin transporter gene and its implications for studying complex diseases and traits. American Journal of Psychiatry, 167, 509–527.
Caspi, A., Sugden, K., Moffitt, T. E., Taylor, A., Craig, I. W., Harrington, H. ... & Poulton, R. (2003). Influence of life stress on depression: moderation by a polymorphism in the 5-HTT gene. Science, 301(5631), 386–389.
Cicchetti, D. (2010). Resilience under conditions of extreme stress: A multilevel perspective. World Psychiatry, 9, 145–154.
Coan, J. (2016). Attachment and neuroscience. In J. Cassidy & P. Shaver (Eds.), Handbook of Attachment (3rd Ed) Eds. New York: Guilford Press.
Connor K. M., Davidson J. R. (2003). Development of a new resilience scale: the Connor-Davidson Resilience Scale. Depression and Anxiety. 18, 76.
Cowen, E. L., Wyman, P. A., Work, W. C., & Parker, G. R. (1990). The Rochester child resilience project: overview and summary of first year findings. Development and Psychopathology, 2, 193–212.
Davidson J., Payne V., Connor K. Trauma, resilience, and saliostasis: Effects of treatment in post-traumatic stress disorder. International Clinical Psychopharmacology. 2005. 20, pp. 43–48.
Dorozhkin, V. (2023). Therapeutic relationships in wartime Ukraine. Psychoanalytic Psychology, 40 (4), 247–250. https://doi.org/10.1037/pap0000482.
Erikson E. H. (1963). Childhood and society. New York: Norton.
Feldman R. (2020). What is resilience: an affiliative neuroscience approach. World Psychiatry. 19 (2): 132–150.
Feldman, R. (2015). The neurobiology of mammalian parenting and the biosocial context of human care-giving. Hormones and Behavior, http://dx.doi.org/10.1016/j.yhbeh.2015.10.001.
Fonagy, P. & Allison, E. (2014). The role of mentalising and epistemic trust in the therapeutic relationship. Psychotherapy, 51, 372–380.
Fonagy, P., Steel, M., Target, M., & Steel, H. (1994). The theory and practice of resilience. J. Child Psychiatr. V. 35. No 2. 231–257.
Fonagy, P., Steele, H., & Steele, M. (1991). Maternal representations of attachment during pregnancy predict organization of infantmother attachment at one year of age. Child Development, 62, 891–905.
Frankl, V. (2006). Man’s Search for Meaning. An Introduction to Logotherapy, Boston, MA: Beacon Press (Original work published 1946).
Friston, K. (2010). The free energy principle: a unified brain theory? Nature Reviews Neuroscience. DOI: 10.1038/nrn2787.
Fromm E. The nature of man. New York: Macmillan, 1968.
Garmezy, N. (1985). Stress-resistant children: The search for protective factors. In A. Davids (Ed.), Recent research in developmental psychopathology (pp. 213–233). Elmsford, NY: Pergamon Press.
Garmezy, N., Masten, A. S., & Tellegen, A. (1984). The study of stress and competence in children: a building block for developmental psychopathology. Child Development, 55, 97–111.
Gergely, G. & Watson, J. (1996). The social biofeedback model of parent-infant mirroring. Int J Psychoanal, 77, 1181–1197.
Hauser, S., Allen, J., & Golden, E. (2006). Out of the Woods: Tales of Resilient Teens. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Hill, M., Stafford, A., Seaman, P., Ross, N., & Daniel, B. (2007). Parenting and resilience. Josef Rowntree Foundation.
Hjemdal O., Friborg O. (2006). A new scale for adolescent resilience: Grasping the protective resources behind healthy development. Measuring and Evaluation in Counselling and Development. 39. 84–96.
Holmes, J. (2010). Exploring In Security. London: Routledge.
Holmes, J. (2017). Roots and routes to resilience: attachment/psychodynamic perspectives. Psychoanalytic Discourse. 1, 3: 20–33.
Kaufman, J. & Zigler, E. (1989). The intergenerational transmission of child abuse. In D. Cicchetti and V. Carlson (Eds), Child maltreatment: theory and research on the causes and consequences of child abuse and neglect (pp. 129–150), Cambridge: Cambridge University Press. Kennison, S. & Spooner, V. (2023). Childhood relationships with parents and attachment as predictors of resilience in young adults. Journal of Family Studies, 29:1, 15–27. DOI: 10.1080/13229400.2020.1861968.
Lazos, G. (2023). Transformation of psychotherapeutic relationships during the war. Psychoanalysis, Self and Context, 18 (3), 382–387.
Luthar, S. S., Grossman, E. J., & Small, P. J. (2015). Resilience and adversity. In M. E. Lamb & R. M. Lerner (Eds.), Handbook of child psychology and developmental science: Socioemotional processes (pp. 247–286). John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781118963418.childpsy307.
Masten A. (2014). Ordinary magic: resilience in development. New York: The Gulford press. 308.
Masten, A. (2020). Resilience of children in disasters: a multisystem perspective. International Journal of Psychology. 56. 1: 1–11.
Maunder, R. G. & Hunter, J. J. (2001). Attachment and psychosomatic medicine: Developmental contributions to stress and disease. Psychosomatic Medicine, 63(4), 556–567. https://doi.org/10.1097/00006842-200107000-00006.
Meins, E., Fernyhough, C., Wainwright, R., Das Gupta, M., Fradley, E., & Tuckey, M. (2002). Maternal mind-mindedness and attachment security as predictors of theory of mind understanding. Child development, 73(6), 1715–1726. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00501.
Mikulincer, M., Shaver, P. (2016). Attachment in Adulthood. Guilford Press.
Neman R. (2005). APA’s resilience initiative. Professional psychology: research and practice. 36. 227.
Nemeth D., Olivier T. (2018). Innovative approaches to individual and community resilience: from theory to practice. Academic Press, 167.
Parens, H. Resilience (2009). Good feelings. Psychoanalytic reflections on positive emotions and attitudes, (ed. S. Akhtar). London: Karnac., 329–363.
Pearson J. L., Cohen D. A., Cowan P. A. (1994). Earned and continuous-security in adult attachment: relation to depressive symptomatology and parenting style. Development and Psychopathology. 6, 359–373.
Peetz, J. & Wilson, A. E. (2008). The temporally extended self: The relation of past and future selves to current identity, motivation, and goal pursuit. Social and Personality Psychology Compass, 2 (6), 2090–2106. https://doi.org/10.1111/j.1751-9004.2008.00150.x.
Richardson, G. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of clinical Psychology. 58 (3). 307-321. DOI 10.1002 / jclp.20020.
Rutter, M. (1985). Resilience in the face of adversity: protective factors and resistance to psychiatric disorder. British Journal of Psychiatry. 147. 598–611.
Rutter, M. (1990). Psychosocial resilience and protective mechanisms. In J. Rolf, A.S. Masten, D. Chicchetti (Eds.) Risk and protective factors in the development of psychopathology. 79–101. NY. Cambridge. University press.
Rutter, M. (2012). Resilience as a dynamic concept. Development and Psychopathology, 24, 335–344.
Seligman M, Csziksentmihaly M. (2000) Positive psychology. An introduction. Am Psychol, 55. 5–14.
Shaver P.R., Hazan C., Bradshaw D. (1988). Love as attachment: The integration of three behavioral systems. The psychology of love / Eds. R.J. Sternberg, M. Barnes. New Haven, CT: Yale University Press. 68–99.
Sivadas, E., Venkatesh, R. (1995). An Examination of Individual and Object-Specific Influences on the Extended Self and Its Relation to Attachment and Satisfaction. in NA – Advances in Consumer Research V.22, (eds.) Frank R. Kardes and Mita Sujan, Provo, UT: Association for Consumer Research, 406–412.
Slade, A., Grienenberger, J., Bernbach, E., Levy, D., & Locker, A. (2005). Maternal reflective functioning, attachment and transmission gap: a preliminary study. Attachment and Human Development, 7 (3), 283–298.
Solomon, M. R. (1994). Consumer Behavior, 2nd edition, Needham Heights, MA: Allyn and Bacon.
Southwick, S., & Charney, D. (2016). Resilience. The Science of Mastering Life`s Greatest Challenges. Cambridge University Press. 230.
Southwick, S. M., Vythilingam, M., & Charney, D. S. (2005). The psychobiology of depression and resilience to stress: implications for prevention and treatment. Annu. Rev. Clin. Psychol., 1, 255–291.
Southwick, S., Bonnano, G., Masten, SA., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory and challenges: interdisciplinary perspectives. European Journal of Traumatology, 5. DOI:10.3402/ejpt.v5.25338.
Taleb, N. (2012). Antifragile: Things than gain from disorder. Random house.
Tronick, E. (2007). The Neurobehavioral and Social-emotional development of Infants. New York: Norton.
Velykodna, M., Nalyvaiko, N., Pavlovska, O., Arshevska-Guérin, O., & Butsykin, Y. (2023). Ethical challenges in psychoanalytic practice in wartime: conference report, Kyiv, Ukraine, 2023. Psychodynamic Practice, 1–18.
Wallin, J. (2006). Attachment in psychotherapy. NY: Gilford press.
Werner E., Smith R. Overcoming the odds: high risk children from birth to adulthood. Ithaca, New York: Cornell University Press, 1992.
Wilson, D., Hayes, S., Biglan, A., & Embry, D. (2014). Evolving the future: towards a science of intentional change. Behavioral and Brain Sciences, 37, 395–460.
