РОЛЬ АДАПТОВАНИХ ПСИХОАНАЛІТИЧНИХ ВТРУЧАНЬ У ЗМІЦНЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПРАВООХОРОНЦІВ: КЛІНІЧНА ІЛЮСТРАЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2025-3-2-7Ключові слова:
правоохоронці, психоаналітично орієнтовані втручання, стресові ситуації, травматичний досвід, психологічна адаптація, емоційна стійкістьАнотація
Сучасна професійна діяльність правоохоронців супроводжується високими психологічними та емоційними навантаженнями у зв’язку з постійними стресовими, травматичними та агресивними ситуаціями. Мета статті – проаналізувати роль адаптованих психоаналітичних втручань у зміцненні психологічної стійкості правоохоронців на основі клінічних ілюстрацій. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури, що розкриває обрану проблематику; метод психоаналітичного інтерв’ю; спостереження та аналіз практичної діяльності; моделювання; експеримент. Адаптовані психоаналітичні втручання є потужним інструментом у розвитку внутрішньої стійкості та адаптаційних здібностей правоохоронців у стресових ситуаціях (наприклад, метод вільних асоціацій, робота з механізмами захисту, психоаналітична інтерпретація емоційних реакцій, техніка «контейнера»). Вони сприяють глибокому розумінню підсвідомих механізмів стресу, допомагають у розвитку емоційної саморегуляції, зміцнюють самосвідомість та дозволяють створити здорові механізми адаптації до екстремальних умов. Через адаптовані психоаналітичні техніки правоохоронці можуть покращити свої психологічні ресурси, що є необхідним для збереження психічного здоров’я та ефективного виконання професійних обов’язків. У роботі з працівниками правоохоронних органів доцільно використовувати психоаналітичні інтервенції для зниження стресу та підвищення емоційної стійкості. Адаптовані психоаналітичні методи є потужним інструментом для дослідження й розуміння підсвідомих процесів, які впливають на емоційний стан людини. Представлено експеримент та опис клінічного випадку: пацієнт О. (професія – поліцейський), отримавши низку консультацій із фахівцем із психоаналітично орієнтованих втручань, зміг знизити рівень стресу, адаптуватись до складних робочих умов, що забезпечило йому інструменти для більш ефективного управління емоціями в екстремальних ситуаціях. Адаптований психоаналітичний підхід виявився корисним для вирішеннях як професійних, так і особистих проблем у контексті роботи в секторі безпеки та оборони.
Посилання
Богуславський, В. В., Булах, С. М., & Бачинська, Н. В. (2024). Актуальні дослідження спеціальної фізичної та психологічної підготовки сил охорони правопорядку в екстремальних умовах. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 3К(176), 94–98. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.3К(176).21
Великодна, М. (2023). Психоаналіз і психоаналітична психотерапія як доказова практика: огляд емпіричних даних про ефективність роботи з дорослими. Український психоаналітичний журнал, 1(2), 39–47. https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-5
Гончарова, Н. О. (2021). Особливості професійно-психологічної підготовки працівників правоохоронної діяльності. Психологія і особистість, 2(20), 165–175. ISSN 2226-4078 (print), ISSN 2410-3527 (online).
Дорожкін, В. (2024). Проєкт «Психологи на війні» та психодинамічні спостереження: етапи допомоги дорослим і дітям з травматичним досвідом повномасштабної війни. Український психоаналітичний журнал. Т. 2, № 3, 51–62. DOI: 10.32782/upj/2024-2-3-6. Режим доступу: https://journals.npa.org.ua/index.php/psy/article/view/63 (дата звернення: 28.08.2025)
Ковальчук, В. (2020). Психоаналітичні методи в підтримці психологічної стійкості працівників правоохоронних органів. Вісник психології, 12, 77–90.
Петренко, І. (2021). Психоаналітичний підхід до аналізу стресу у правоохоронців: теоретичний аспект. Психологія і право, 4(1), 35–50.
Романова, М. (2019). Психоаналітична терапія як метод профілактики емоційного вигорання в професії правоохоронця. Наукові записки, 23(3), 105–119.
Лазос Г. (2023). Психодинамічний погляд на проблему резильєнтності. Український психоаналітичний журнал. Т. 1, № 3, 35–44. DOI: 10.32782/upj/2023-3-6. Режим доступу: https://journals.npa.org.ua/index.php/psy/article/view/35 (дата звернення: 28.08.2025).
Alayarian, A. (2018). Handbook of working with children, trauma, and resilience: An intercultural psychoanalytic view. Routledge.
Alexander, D. G. (2002). Psychological Resilience: The Role of Unconscious and Conscious Coping Strategies in the Mediation of Stress in High Risk Occupational Contexts (Doctoral dissertation, Rhodes University).
Amir, I., & Shefler, G. (2020). The “Lechol Nefesh” Project: Intensive and Long Term Psychoanalytic Psychotherapy in Public Mental Health Centers. Psychoanalytic Inquiry, 40(7), 536–549. https://doi.org/10.1080/07351690.2020.1810528
Bastos, A. G., Guimaraes, L. S. P., & Trentini, C. M. (2015). The efficacy of long-term psychodynamic psychotherapy, fluoxetine and their combination in the outpatient treatment of depression. Psychotherapy Research, 25(5), 612–624. https://doi.org/10.1080/10503307.2014.935519
Becker, J. P., Paixão, R., & Quartilho, M. J. (2022). Controversies on Psychoanalytic Psychotherapies: Is Psychodynamic Psychotherapy Effective for the Treatment of PTSD? Revista Portuguesa de Psicanálise, 42(1), 58–64. https://doi.org/10.51356/rpp.421a5
Young, M. (2004). Exploring the meaning of trauma in the South African Police Service (Doctoral dissertation, University of Pretoria).
