ЧОМУ ВІЙНА? БЕЗ ВІТРУ У ВІТРИЛАХ І З ПОВІЛЬНИМИ МЛИНАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2025-3-1-9Ключові слова:
цивілізація, потяги життя та смерті, самодеструкція, насильство, війна.Анотація
Анотація. Як вступ до доповідей на конференції, ця стаття переглядає наново обмін листами з Альбертом Ейнштейном, який Фройд підштовхнув до запитання «Чому війна?», що є не лише відправною точкою його дослідження, але і його загадковим завершенням. Щоб дослідити насильство, яке лежить в основі права (могутності спільноти, скріпленої емоційними зв’язками), Фройд вдається до психоаналітичної теорії потягів життя і смерті, щоб показати, що руйнівна та саморуйнівна агресивність людської істоти є гетерогенною щодо всієї тварини. Це не початкова «природність», а справжня «друга природа», закладена в людині під впливом стосунків дитини з іншим дорослим, наслідок інтимного й нерозривного зв’язку між людиною і потягами. Тому «немає надії», як каже Фройд, на можливість придушити ці тенденції до руйнування та саморуйнування, які є «нерозв’язною психічною функцією», тією мірою, якою вони збігаються із сексуальними, що разом із мовою і переплетені з нею характеризують нашу людську сутність. Можна лише «намагатися відвернути їх до такої міри, щоб вони не знаходили вираження у війні», через усе, що породжує емоційні зв’язки любові та ідентифікації між людьми. Але цей висновок, бачачи руйнування, яких зазнає так багато людей від воєн, змушує нас розділити з Фройдом «неприємну картину [...] млинів, які мелють так повільно, що люди можуть померти з голоду, перш ніж отримають своє борошно».
Посилання
Assoun, P.-L. (2009). Dictionnaire des oeuvres psychanalytiques. P.U.F., Paris.
Bersani, L. (2002). “Introduction” a Freud S., Civilization and Its Discontents. Penguin Books, London.
Bion, P. (2011). Mappe per l’esplorazione psicoanalitica. Borla, Roma. https://www.spiweb.it/dossier/dossierpsicoanalisi-e-guerre-gennaio-2014/warum-krieg/.
Bonasia E. (2001). La guerra, la morte e il figlicidio. Rivista di Psicoanalisi, XLVII, 2, 303–318.
Davoine F. e Gaudillière J.-M. (2006). Histoire et trauma. La folie des guerres. Stock, New York, NY.
Fornari, F. (1966). Psicoanalisi della guerra. Feltrinelli, Milano.
Freud, S. (1915). Considerazioni attuali sulla guerra e la morte, O.S.F., vol. VIII.
Freud, S. (1929). Il disagio della civiltà, O.S.F., vol. X.
Freud, S. Introduzione alla psicoanalisi (nuova serie di lezioni), O.S.F., vol. XI.
Freud, S. (1933). Warum Krieg?, G.W., vol. XVI; Why war?, S.E., vol. XXII; Pourquoi la guerre?, O.C.F.-P., vol. XIX; Perché la guerra?, O.S.F., vol. XI.
Freud, S., Eitingon, M. (2009). Correspondance 1906–1939. Hachette, Paris.
Glover, E. (1947 [1933]). War, sadism and pacifism. Allen and Unwin, London.
Goldberg, J. (1988). La colpa. Un assioma della psicoanalisi, Feltrinelli, Milano.
Laplanche, J. (2020). Vita e morte in psicoanalisi. Mimesis, Milano-Udine, 2020.
Laplanche, J. (2021). Il primato dell’altro in psicoanalisi. La rivoluzione copernicana incom-piuta. Mimesis, Milano-Udine.
Laplanche, J. (2019). Tra seduzione e ispirazione: l’uomo. Mimesis, Milano-Udine.
Laplanche, J. (2019). Sexuale. La sessualità allargata nel senso freudiano. Mimesis, Milano-Udine.
Laplanche, J. (2021) .Problematiche VII. Il fuorviamento biologizzante della sessualità in Freud. Mimesis, Milano-Udine.
Luchetti A. (2021). “Il fattore molesto”, postfazione a Freud S., Il disagio nella civiltà. Feltrinelli, Milano, 2021.
Mistura, S. (2010). “Genealogia del Disagio”, in Freud S., Il disagio nella civiltà. Einaudi, Torino.
Money-Kyrle, R. (2002a). Un’analisi psicologica delle cause della guerra, in Scritti 1927–1977. Loescher, Torino, 1984 e Bollati Boringhieri, Torino.
Money-Kyrle, R. (2002b) Lo sviluppo della guerra, in Scritti 1927–1977. Loescher, Torino, 1984 e Bollati Boringhieri, Torino.
Rabelais, F. (2004 [1953]). Gargantua e Pantagruel.Einaudi, Torino.
