ЦІНА ТА ЦІННІСТЬ СВОБОДИ. ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА СТОСУНОК І СУСПІЛЬНІ ПРОЦЕСИ

Анотація

Анотація. У цій статті наведено психоаналітичний погляд на питання свободи та переживання її як цінної. Запропонований мною матеріал поєднує соціальну проблематику свободи у контексти вибореної Україною незалежності, огляд теоретичного внеску дослідників свободи та матеріал із клінічної практики. Теоретичний огляд посилається на напрацювання психоаналітичних і неаналітичних авторів: культурологів, істориків тощо. Клінічну ілюстрацію, представлену в цій статті, також слід розглядати в особливому контексті сьогодення – в контексті війни в Україні. Сьогоднішні травми актуалізують спогади – повторне переживання минулого пацієнтами та психоаналітиками. Таким чином, жахливе минуле окремих людей і цілих народів знову стає реальністю. Трагізм індивідуальних і колективних травм множиться у взаємному посиленні та повторенні. Це травматична історія, яка атакує не лише нашу здатність мислити, але й нашу здатність існувати: історія психоаналізу, який об’єднав двох людей, що прагнули свободи. Томас Огден у передмові до українського видання «Творчого прочитання» пише про онтологічний вимір травми та її кореляцію з потребою реновації втраченого життя: «Я гадаю, що травма у своїй суті є атакою на здатність індивіда бути та ставати. Травмованому індивіду не просто доводиться інтенсифікувати свої захисти; окрім цього, його чи її здатність генерувати відчуття, що я живий чи жива для власного досвіду, пошкоджена або знищена залежно від важкості травми». Такий погляд не лише на персональні історії пацієнтки та психоаналітикині, але й на історію нашої спільноти робить можливим інше прочитання цих історій. Це інше, нове, «творче прочитання» і є завданням цієї та інших терапій. Такий погляд на психоаналітичний стосунок є суголосним з думками Дональда Віннікота про справжню Самість як актуалізацію і реалізацію здатності особистості бути присутньою у власному житті. Відновлення цих потенцій «бути та ставати», а також присутності у власній екзистенції є завжди болючим процесом становлення суб’єкта та, імовірно, одним із найцінніших досвідів психоаналізу. Представлений психотерапевтичний стосунок змінив не лише життя пацієнтки, але й погляд психоаналітикині на її життєву історію та історію її країни.