НЕСВІДОМА ФАНТАЗІЯ: ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ВИМІРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-15Ключові слова:
несвідома фантазія, Фройд, Кляйн, Воллхайм, факти та об’єкти; психоаналіз.Анотація
Анотація. На початку даної доповіді концептуально та історично розглядаються різні феноменології, що їх охоплює термін «несвідома фантазія». Продемонстровано, що цей термін вказує на низку різних, хоча й перехресних концептуальних ділянок. Зокрема: фантазія як сцена; фантазія як репрезентація потягу; фантазія як репрезентація бажання в якості його здійснення; фантазія як відщеплена діяльність психіки, що функціонує під егідою принципу задоволення; фантазія як репрезентація власної діяльності психіки (за визначенням Воллхайма, «те, як психіка сама собі репрезентує власну діяльність»). І зрештою, несвідома фантазія розуміється як базова підвалина всього ментального життя, в тому числі потягів, імпульсів, всіх ситуацій тривоги та захистів. Автор окреслив цю територію, відслідкувавши розвиток даної концепції в працях Фройда та Кляйн, і далі звертається до робіт філософа Річарда Воллхайма, який, за твердженням автора, зробив фундаментальний внесок у наше концептуальне розуміння несвідомої фантазії. В прикінцевому розділі доповіді автор встановлює відмінність між тим, що він називає «об’єктами» (а саме, психічними об’єктами»), і тим, що він називає «фактами». Він припускає, що це розрізнення, в нашій праці зазвичай неявне, корисно озвучити, і при цьому висвітлює важливий вимір аналітичної праці. Наша мета полягає в тому, щоб допомогти пацієнту дізнатися, хто він є, зрозуміти, яким чином він сприймає себе, правильно і неправильно, розкрити фактичний бік його самого і його світу, виходячи з «об’єктних якостей» цього світу, і встановити відмінність між несвідомою фантазією та реальністю.
Посилання
Britton, R. (1998). Belief and imagination. London: Routledge.
Feldman, M. (1997). Projective identification: The analyst’s involvement. Int. J. Psychoanal., 78: 227–41.
Freud, S. (1897). Letter 71. Extracts from the Fliess Papers. SE I: 263–6.
Freud, S. (1910). Leonardo Da Vinci and a memory of his childhood. SE XI: 57–138.
Freud, S. (1911a). Formulations on the two principles of mental functioning. SE XII: 213–226.
Freud, S. (1911b). Psycho-analytic notes on an autobiographical account of a case of paranoia (dementia paranoides). SE XII: 1–82.
Freud, S. (1925) Negation. SE XIX: 233–40.
Freud, S. (1933). New introductory lectures on psycho-analysis. SE XXII: 1–182.
Isaacs, S. (2003 [1948]). The nature and function of phantasy. In: Steiner, R., editor. Unconscious phantasy. London: Karnac.
Klein, M. (1923). Early analysis. In: The writings of Melanie Klein, Vol. 1, 77–105. London: Hogarth.
Klein, M. (1946). Notes on some schizoid mechanisms. Int. J. Psychoanal., 27: 99–110.
Klein, M. (1975). Envy and Gratitude and Other Works 1946–1963. Int. Psycho-Anal. Lib., 104: 1–346. London: The Hogarth Press and the Institute of Psycho-Analysis.
Laplanche, J., and Pontalis, J. B. (1973). Int. Psycho-Anal. Lib., 94: 1–497. London: The Hogarth Press and the Institute of Psycho-Analysis.
Sandler, J. (1976). Countertransference and role-responsiveness. Int. Rev. Psychoanal., 3: 43–7.
Segal, H. (1950). Some aspects of the analysis of a schizophrenic. Int. J. Psychoanal., 31: 268–78.
Segal, H. (1957). Notes on symbol formation. Int. J. Psychoanal., 38: 391–397.
Sonntag, S. (1978). Illness as metaphor. In: Illness as metaphor and AIDS and its metaphors. New York: Picador, 2001.
Spillius, E. (1988). Melanie Klein today, vol. 1. Mainly theory. London: Routledge.
Steiner, R. (2003). Introduction. In: Steiner, R., editor. Unconscious phantasy. London: Karnac.
Wollheim, R. (1969). The mind and the mind's image of itself. Int. J. Psychoanal., 50: 209–220.
Wollheim, R. (1984). The thread of life. Cambridge: Cambridge UP.
Wollheim, R. (1999). On the emotions. New Haven, CT: Yale UP.
