МУЗИКА ПОТЯГІВ ТА МУЗИКА ПЕРВЕРСІЇ: РОЗДУМИ ПРО СНОВИДІННЯ РЕВНИВОГО ЗЛОДІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-13Ключові слова:
контрперенесення, музика, несвідома фантазія, перверсії, психоаналіз, ревнощі.Анотація
Анотація. Я вивчаю можливість того, що для досягнення дійсно порушених частин психіки пацієнта аналітику також може знадобитися мобілізувати схожі ділянки у власній психіці. Я досліджую, що може додати музикальність до цієї добре відомої ідеї, тобто розглядаю, що саме пробуджують у психіці аналітика мінливі якості наявної музики голосів аналітичної пари, а також музичні події, що виникають як відгук у душі аналітика. Термін «перверсія» використовується зокрема для вивчення перверсійних якостей музичного контрперенесення. Я припускаю, що ці первинні музичні процеси є повсюдними і відбуваються на фундаментальному психічному рівні до того, як формуються образи чи слова. Я переглядаю теорію Айзекс (Isaacs, 1948) про те, що образи несвідомої фантазії це найархаїчніше вираження потягів, та гадаю, що музика несвідомої фантазії тут може претендувати на першість, що вміння немовляти формувати образи походить з цієї попередньої музичної здатності. Я припускаю, що слова (значно пізніше утворення), які потім вимовляє аналітична пара, можна вважати текстом, в якому психіка намагається описати те, що вже відбувається музично на рівні потягів та несвідомої фантазії. Я гадаю, що багато опер пропонують парадигму цього процесу та корисне для аналітиків розуміння вербальної комунікації, як міжособистісної, так і внутрішньопсихічної.
Посилання
Anzieu, D. (1979). The Sound Image of the Self. Int. R. Psycho-Anal., 6: 23-36.
Anzieu, D. (1974). Le moi-peau. Nouvelle Rev. Psychan, 9: 195-208.
Bergstein, M. (2013). The Wish for Annihilation in ‘Love-Death’ as Collapse of the Need for Recognition, in Wagner's Tristan und Isolde. Int. J. Psycho-Anal., 94(4): 747-766.
Bergstein, M. (2020). Wagner’s Parsifal and Bion’s theory of thinking: Compassion as an “element of psychoanalysis”. Int. J. Psycho-Anal., 101(2): 273-287.
Fisher, J. V. (2006). The Emotional Experience of K. Int. J. Psycho-Anal., 87(5): 1221-1237.
Grier, F. (2011). Thoughts on Rigoletto. Int. J. Psycho-Anal., 92(6): 1541-1559.
Grier, F. (2019). Musicality in the consulting room. Int. J. Psycho-Anal., 100(5): 827-851.
Grier, F. (2015). La traviata and Oedipus. Int. J. Psycho-Anal., 96(2): 389-410.
Grier, F. (2020a). The inner world of Beethoven’s ninth symphony: Masculine and feminine? Int. J. Psycho-Anal., 101(1): 84-109.
Grier, F. (2020b). Contessa Perdono! Mozartian Sexual Betrayal and Forgiveness. Cpl. Fam. Psychoanal., 10(1): 28-41.
Hindle, D. Godsil, S. (2006). The Song of the Siren: Some Thoughts on Idealization and Creativity in Martinů's Julietta. Int. J. Psycho-Anal., 87(4): 1087-1102.
Isaacs, S. (1948). The Nature and Function of Phantasy. Int. J. Psycho-Anal., 29: 73-97.
Joseph, B. (1971). A Clinical Contribution to the Analysis of a Perversion. Int. J. Psycho-Anal., 52: 441-449.
Joseph, B. (1971). The patient who is difficult to reach. In: M. Feldman and E. Bott Spillius (eds) Psychic
Equilibrium and Psychic Change. London: Routledge, pp. 75 – 87.
Klein, M. (1940). Mourning and its relation to manic-depressive states. In Love, Guilt and Reparation and Other Works 1921 – 1945 (pp. 344 – 369). London: Hogarth Press.
Klein, M. (1946). Notes on some schizoid mechanisms. In Envy and Gratitude and other works 1946 – 1963 (pp. 1 – 24). London: Hogarth Press.
Klein, M. (1957). Envy and gratitude. In Envy and Gratitude and other works 1946 – 1963 (pp. 176 – 235). London: Hogarth Press.
Knoblauch, S. (2000). The Musical Edge of Therapeutic Dialogue. Hillsdale, NJ: Analytic Press.
Maiello, S. (1995). The Sound-Object: A Hypothesis about Prenatal Auditory Experience and Memory. J. Child Psychother., 21(1): 23-41.
Mancia, M. (2006). Implicit Memory and Early Unrepressed Unconscious: Their Role in the Therapeutic Process (How the Neurosciences Can Contribute to Psychoanalysis). Int. J. Psycho-Anal., 87(1): 83-103.
Mendelssohn, F. (1842). Letter to Marc-André Souchay, October 15, 1842, cited from Briefe aus den Jahren 1830 bis 1847 (Leipzig: Hermann Mendelssohn, 1878) p. 221; translation from Felix Mendelssohn (ed. Gisella Selden-Goth) Letters (New York: Pantheon, 1945), pp. 313-14.
Rosenfeld, H. (1964). On the Psychopathology of Narcissism a Clinical Approach. Int. J. Psycho-Anal., 45: 332-337.
Rosenfeld, H. (1971). A Clinical Approach to the Psychoanalytic Theory of the Life and Death Instincts: An Investigation Into the Aggressive Aspects of Narcissism. Int. J. Psycho-Anal., 52: 169-178.
Rosenfeld, H. (1987). Destructive narcissism and the death instinct. In Impasse and Interpretation. London: Routledge.
Rusbridger, R. (2008). The Internal World of Don Giovanni. Int. J. Psycho-Anal., 89(1): 181-194.
Rusbridger, R. (2013). Projective Identification in Othello and Verdi's Otello. Int. J. Psycho-Anal., 94(1): 33-47.
Searles, H. F. (1959). Oedipal Love in the Counter Transference. Int. J. Psycho-Anal., 40: 180-190.
Stern, D. N. (1985). The Interpersonal World of the Infant: A View from Psychoanalysis and Developmental Psychology. New York: Basic Books.
Spillius et al. (2011). The New Dictionary of Kleinian Thought. London: Routledge.
Steiner, J. (1982). Perverse Relationships Between Parts of the Self: A Clinical Illustration. Int. J. Psycho-Anal., 63: 241-251.
