КРИХТИ КРИХКОСТІ БУТТЯ: ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ АНОРЕКСІЇ В ЛОГІЦІ НЕ-НЕВРОТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ СУБ’ЄКТИВАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-7

Ключові слова:

анорексія, не-невротичний пацієнт, негативність, заперечення, відмова, негативна галюцинація, білий психоз, бажання, Інший, субʼєктивація, проєктивна ідентифікація, проєкція-інтроєкція.

Анотація

Анотація. Анорексія не є самостійним явищем, і симптому специфічного харчування не досить, щоб визначити курс дій з психологічної допомоги. Тому авторка ставить питання щодо існування різних анорексій і можливостей психоаналізу у клінічній роботі з пацієнтами, які перебувають на межі неврозу і психозу, маючи структурні особливості не-невротичного пацієнта. Зважуючи терапевтичні завдання, авторка міркує про анорексичний феномен через ґрінівський концепт негативу, порівняно з лаканівським концептом об’єкта ніщо, а також через проєктивну ідентифікацію, відмову, заперечення, білий психоз, порожнечу тощо, маючи на меті осмислення самого буття суб’єкта анорексії, фундаментальні причини виникнення й тривання симптому. Важливими для авторки є клінічні спостереження та напрацювання терапевтичних стратегій, бо перед психоаналітиками не-невротичні анорексії ставлять низку клінічних проблем і вихідну складність, тому вимагають опрацювання перенесення, особливостей інтерпретацій, змушують створювати гіпотези і моделі, які відкривають доступ до специфічних патопсихологій. У статті авторка доводить, що, на відміну від медичного підходу, який слідує затвердженим протоколам і наполягає на примусових способах збільшення маси тіла за рахунок їжі, чим змушує анорексичного субʼєкта залишатися в замкненому колі насолоди симптомом, психоаналітична клінічна робота із суб’єктом анорексії спонукає спеціалістів шукати інші шляхи виходу з глухого кута специфічного вибору суб’єкта, який постає як негативний за умови супроводу інших. Відмова від їжі – це відмова у зв’язку з вимогою сепарації, яка оживляє радикальну, непохитну анорексичну позицію суб’єкта, спрямовану на тотальне керування власним тілом і власним оточенням, і це найвища насолода від змарнілого тіла, яке як крихка стіна, може розсипатися на крихти, якими харчується анорексичний субʼєкт у прямому і переносному смислі. Отже, на думку авторки, ми маємо під час сесій сприяти появі питання щодо самого буття суб’єкта, який кидає виклик своєму існуванню стосовно Іншого, якого для нього не існує, відділитися від його вимог і відмовитися від сепарації, видаючи себе за некастрованого суб’єкта. У цьому сенсі анорексія дійсно протилежна невротичному симптому і воліє до не-невротичного, це випадки, які виходять за межі класичного лікування і розташовуються на межі психоаналітичного втручання. Нам необхідний оптимізм у роботі з анорексиком, попри те, що такий суб’єкт намагається всіма способами уникати вибраної тактики свого ризикованого буття. Авторка наводить приклади з власної клінічної практики, доводячи, що саме такий суб’єкт вимагає від психоаналітика бути свого роду еквілібристом, що балансує на межі теорії й практичних інтуїтивних винаходів, та разом з пацієнтом досліджує дивовижну непересічність крихкого людського буття.

Посилання

Cosenza, D. (2023). A Lacanian Reading of Anorexia. Taylor & Francis.

Cosenza, D., & Busiol, D. (2021). Anorexia, bulimia, binge-eating and obesity. An interview with Domenico Cosenza. In Lacanian Psychoanalysis in Practice (pp. 165–176). Routledge.

Hekimoğlu, Demir E.C. (2023). When the boundaries exceed: thematic analysis of anorexia nervosa in Lacanian psychoanalysis.

Farber, S.K., Jackson, C.C., Tabin, J.K., & Bachar, E. (2007). Death and annihilation anxieties in anorexia nervosa, bulimia, and self-mutilation. Psychoanalytic psychology, 24(2), 289.

Fernandes, M.H. (2012). The body in anorexia and bulimia. Revista Latinoamericana de Psicopatologia Fundamental, 15, 668–682.

Freud, S. (2022). The interpretation of dreams. DigiCat.

Freud, S. (1951). Negation.

Freud, S. (1995). Freud reader. WW Norton & Company.

Freud, S. (1929). The economic problem of masochism. The Psychoanalytic Review (1913–1957), 16, 209.

Freud, S. (2012). The basic writings of Sigmund Freud. Modern library.

Freud, S. (1989). The ego and the id. WW Norton & Company.

Granieri, A., & Schimmenti, A. (2014). Mind-body splitting and eating disorders: a psychoanalytic perspective. Psychoanalytic Psychotherapy, 28(1), 52–70.

Green, A. (1993). The Work of the Negative (Le travail du negatif). New York: Free.

Green, A. (1983). Narcissisme de vie, narcissisme de mort. In Narcissisme de vie, narcissisme de mort (pp. 280–280).

Green, A. (2002). A dual conception of narcissism: Positive and negative organizations. The Psychoanalytic Quarterly, 71(4), 631–649.

Green, A. (2018). The dead mother complex 1. In Parent-Infant Psychodynamics (pp. 162–174). Routledge.

Kadish, Y. (2013). Two types of psychic encapsulation in anorexia. Psychoanalytic Psychotherapy, 27(1), 60–76.

Klein, M., & Segal, H. (1977). Projective identification in the therapeutic process. Classics in Psychoanalytic Technique, 351.

Koehler, M., Lesoeurs, G., & Ostermann, G. (2023). Anorexie, du Rien au Réel. De la parole vide et vaine à la parole pleine. Hegel, (2), 87–94.

Lacan, J. (1999). L’ethique de la psychanalyse. Séminaire 1959–1960. Paris: A.F.I.

Lacan, J. (1999). Les écrits techniques de Freud. Séminaire 1953–1954. Paris: A.L.I.

Lacan, J. (1980). Le seminaire. Livre II. Le Moi dans la theorie de Freud et dans la technique de la psychanalyse.

Lacan, J. (2007). Les quatre concepts fondamentaux de la psychanalyse. Séminaire 1964. Paris: A.L.I.

Lacan, J. (1994). La relation d’objet. Le Séminaire livre IV. Paris, Le Seuil.

Lacan, J. (2004). Le séminaire, Livre X, L’angoisse. Paris, Le Seuil, 366.

Lacan, J. (1963). Le séminaire des noms du père. Paris: Minuit, 56.

Lacan, J. (2013). The psychoses: the seminar of Jacques Lacan. Routledge.

Lacan, J. (2011). The seminar of Jacques Lacan: Book XXII: RSI: 1973–1974.

Lawrence, M. (2001). Loving them to death: The anorexic and her objects. The International Journal of Psychoanalysis, 82(1), 43–55.

Lawrence, M. (2002). Body, mother, mind: Anorexia, femininity and the intrusive object. The International Journal of Psychoanalysis, 83(4), 837–850.

Malaguarnera, S. (2010). L’anorexie face au miroir: le déclin de la fonction paternelle.

Recalcati, M., & Jauregui, J. (2005). The anorexic passion for the mirror. Trans. Jorge Jauregui. Lacanian Ink, 24, 75–91.

Recalcati, M. (2010). Séparation et refus: considérations sur le choix de l’anorexie. Psychanalyse, (2), 5–17.

Recalcati, M. (2011). L’anorexie comme suicide différé. La clinique lacanienne, (2), 59–74.

Recalcati, M. (2007). L’ultima cena: anoressia e bulimia. Pearson Italia Spa.

Rosenfeld, D. (2019). The soul, the mind, and the psychoanalyst. Routledge.

Silver, A.L.S., & White, J. (2011). Dynamic psychiatry and the treatment of anorexia psychosis. Journal of the American Academy of Psychoanalysis and Dynamic Psychiatry, 39(1), 63–76.

Shamtoob, J.S. (2019). Borderline Body: The Psychosomatics of Eating Disorders. Pacifica Graduate Institute.

Tustin, F. (2018). Autism and childhood psychosis. Routledge.

Winnicott, D.W. (2016). The collected works of D.W. Winnicott (Vol. 12). Oxford University Press.

Vermorel, H., & Vermorel, M. (2001). Abord métapsychologique de l’anorexie mentale. Revue française de psychanalyse, 655(5), 1537–1549.

Vermorel, H., & Vermorel, M. (2013). De la psychiatrie à la psychanalyse: Cinquante ans de pratique et de recherches.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-25

Як цитувати

Медведєва, О. (2024). КРИХТИ КРИХКОСТІ БУТТЯ: ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ АНОРЕКСІЇ В ЛОГІЦІ НЕ-НЕВРОТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ СУБ’ЄКТИВАЦІЇ. Український психоаналітичний журнал, 2(2), 63–81. https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-7