ЩАБЛІ РОЗВИТКУ ВІДЧУТТЯ ДІЙСНОСТІ

Анотація

У цьому числі Українського психоаналітичного журналу оприлюднюємо переклад українською мовою програмової статті Шандора Ференці “Щаблі розвитку відчуття дійсності” (Entwicklungsstufen des Wirklichkeitssinnes). У статті розглядають стадії модифікування первинних процесів, а відтак форми їх перетворення на вторині процеси, як це дається взнаки у психічні царині. Інакше кажучи, Ференці йдеться про щаблі модифікування принципу втіхи та становлення принципу реальності чи, як він це називає, розвиток відчуття дійсності. Водночас він пропонує розглядати невротичні розлади як наслідок регресії до щаблів розвитку відчуття дійсності (точки фіксації). Простежуючи стадії становлення приницпу реальності, Ференці зауважує дві форми представлення потягів та подразнень в психічний царині: уявлення (Vorstellung) та збраження (Darstellung). Спираючись на це розрізнення, Ференці пропонує психоаналітичне пояснення мови та мовлення як розвантажених в уявленнях тілесних зображень майбутнього (бажаного) стану речей – в такий спосіб обгрунтовуючи природу мови як жестову. Це, своєю чергою, наближує точку погнляду Ференці щодо сутності мовних явищ із значно пізнішими феноменологічними концепціями мови Моріса Мерло-Понті та Мартина Гайдегера. У Ференці та у пізніших феноменологічній філософії, мову розглядають як жест, що показує бажаний стан речей як найвний. Утім, крім усього іншого, Ференці також пропонує пояснення генези мовної функції, що припускає стадії ототожнення уявлення та вдоволення (фаза магічної всемогутності), а також становлення провалля між уявленням і вдовленням (фрустрація через розчарування), – провалля, що з нього постає сама необхідність мови як зображувальної активності психофізичного індивіда. Цей переклад продовжує низку попередніх перекладів класичних психоаналітичних текстів і є цікавим як для істориків і практиків психоаналізу, а також дослідників, що намагаються поєднати психоаналітичну та феноменологічну настанови.