СПРОБА ОСЯГНУТИ СТАНОВЛЕННЯ АУТИСТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ ЧЕРЕЗ ПРАЦІ Ж. ЛАКАНА
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-1-11Ключові слова:
аутизм, розлад аутистичного спектра, психоаналіз, Жак Лакан, психогенезАнотація
У поданій статті запропонована психоаналітична гіпотеза про становлення психічної структури аутистичної особистості на основі творчого доробку Ж. Лакана з теми психічних структур. У першому розділі статті автор надає загальну клінічну інформацію про аутизм та приводить деякі психоаналітичні класичні концепції, які свого часу зробили внесок у розуміння дитячої психопатології загалом та аутизму зокрема. Виклад основного змісту автор починає з обговорення клінічного випадку Маленького Діка, який М. Кляйн наводить у роботі 1930 року «Важливість символоутворення у розвитку Его», а Лакан коментує у семінарі «Роботи Фройда з техніки психоаналізу». Автор статті бачить у хлопчика з наведеного клінічного випадку явні ознаки аутизму. У наступній частині роботи автор пропонує концепцію, що пояснює розвиток аутизму соціальними факторами, а саме особливостями взаємодії дитини з її найближчим оточенням – матір’ю та батьком на ранніх етапах її розвитку. Головною причиною розвитку аутизму, згідно із запропонованою теорією, є тотальна материнська опіка, що формує для індивіда повний аналог утроби після народження. Отже, автор формулює висновок, що вплив на ранні відносини дитини, що має прояви аутизму, з її батьками якомога раніше може мати потенціал для корекції її психологічної структури та покращення соціалізації такої особистості у майбутньому. Автор припускає, що ґенеза аутистичної та психотичної структур є досить схожою, бо обидві формуються через недостатність невротичних формуючих елементів. Необхідність виокремлення саме аутистичної структури як крайнього ступеня такої недостатності, на думку автора, може бути обґрунтована як клінічними відмінностями обох станів, так і, вірогідно, різними терапевтичними підходами, які можуть допомогти досягти кращої якості життя для таких індивідів.
Посилання
Bettelheim, B. (1967). The empty fortress: infantile autism and the birth of the self. Free Press of Glencoe.
Conrad, C.E., Rimestad, M.L., Rohde, J.F., Petersen, B.H., Korfitsen, C.B., Tarp, S., ... & Händel, M.N. (2021). Parent-mediated interventions for children and adolescents with autism spectrum disorders: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in psychiatry, 12, 773604. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.773604.
Evans, B. (2013). How autism became autism: The radical transformation of a central concept of child development in Britain. Hist Human Sci. Jul; 26(3): 3–31. https://doi.org/10.1177/0952695113484320.
Frigaux, A., Lighezzolo-Alnot, J., Maleval, J. C., & Evrard, R. (2021). Differential diagnosis on the autism spectrum: Theorizing an “Ordinary Autism”. L’Évolution Psychiatrique, 86(1), e1–e24. https://doi.org/10.1016/j.evopsy.2021.01.003
Fuentes, J., Hervás, A., Howlin, P. et al. (2021). ESCAP practice guidance for autism: a summary of evidencebased recommendations for diagnosis and treatment. European child & adolescent psychiatry, 30(6), 961–984. https://doi.org/10.1007/s00787-020-01587-4.
Grabrucker, A.M. (2013). Environmental factors in autism. Frontiers in psychiatry, 3, 118. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2012.00118.
Haag, G., Tordjman, S., Duprat, A., Urwand, S., Jardin, F., Cl, M.-C., Cukierman, A., Druon, C., Du Chatellier, A.M., Tricaud, J. & Dumont, A.-M. (2005). Psychodynamic assessment of changes in children with autism under psychoanalytic treatment. The International Journal of Psychoanalysis, 86:2, 335–352. DOI:10.1516/WAB4-DW0R-8N9B-1UH8.
Homer, S. (2005). Jacques Lacan. Routledge, London.
Kanner, L. (1943). Autistic disturbances of affective contact. Acta Paedopsychiatrica. 35 (4): 100–136.
Kanner, L. (1949). Problems of nosology and psychodynamics of early infantile autism. American Journal of Orthopsychiatry. 19(3):416–26.
Kirkham, P. (2017). ‘The line between intervention and abuse’ – autism and applied behaviour analysis. History of the Human Sciences, 30(2), 107–126. https://doi.org/10.1177/0952695117702571.
Klein, M. (1930). The importance of symbol-formation in the development of the ego. The International Journal of Psychoanalysis, 11, 24–39.
Lacan, J. (1938). La famille: le complexe, facteur concret de la psychologie familiale. Les complexes familiaux en pathologie. Encyclopédie Française, tome VIII.
Lacan, J. (1988). The Seminar of Jacques Lacan I: Freud’s Papers on Technique, 1953–54. W.W. Norton.
Lacan, J. (2013). The psychoses: the seminar of Jacques Lacan. Routledge.
Lacan, J. (2015). Anxiety: the seminar of Jacques Lacan. Book X. Polity Press.
Laznik, M. & Saint-Georges, C. (2018). Dépister le risque d’autisme chez les bébés de quelques mois pourrait-il permettre de transformer le pronostic ? La grille preaut, son origine et ses applications. Enfances & Psy, 80, 74-84. https://doi.org/10.3917/ep.080.0074.
Lovaas, I.O. (1981). Teaching Developmentally Disabled Children: The ME Book. PRO-ED.
Maenner, M.J. et al. (2023). Prevalence and Characteristics of Autism Spectrum Disorder Among Children Aged 8 Years. Autism and Developmental Disabilities Monitoring Network, 11 Sites, United States, 2020. 72(2); 1–14.
Mahler, M.S. et al. (1975). The psychological birth of the human infant: Symbiosis and individuation. Routledge.
Soler, C., (2014). The Unconscious Reinvented, translated by E. Faye & S. Schwartz, London: Karnac Books.
Ssucharewa, G.E. (1927) Die Besonderheiten der schizoiden Psychopathien bei den Mädchen. Monatsschrift für Psychiatrie und Neurologie. 62 (3).
Vecchiato, M., Sacchi, C., Simonelli, A., & Purgato, N. (2016). Evaluating the efficacy of psychodynamic treatment on a single case of autism. A qualitative research. Research in Psychotherapy: Psychopathology, Process and Outcome, 19(1). https://doi.org/10.4081/ripppo.2016.194.
Uljarević, M., Billingham, W., Cooper, M.N., Condron, P., & Hardan, A. . (2022). Examining effectiveness and predictors of treatment response of pivotal response treatment in autism: an umbrella review and a meta-analysis. Frontiers in psychiatry, 12, 766150. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.766150.
Сільберман, С. (2021). Що приховує аутизм. Майбутнє нейрорізноманіття. Наш формат.
