ВІЙНА СИМВОЛІВ. СИМВОЛОТВОРЕННЯ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: АНАЛІТИЧНИЙ ПОГЛЯД
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-3-5Ключові слова:
ідентичність, колективна травма, самість, автентичність, символізація, деінтеграція, реінтеграціяАнотація
Стаття базується на онлайн-доповіді на Всесвітньому конгресі Міжнародної асоціації аналітичної психології в м. Буенос-Айрес (Аргентина) у 2022 році, також версія статті була надрукована в Cahiers Jungiens De Psychanalyse, Numero 156, Automne-Hiver, 41–52. Автор, український юнгіанський аналітик, представляє нам свій погляд на психологічні наслідки війни між Росією та Україною, базуючись на власному досвіді, на аналізі аналітичних стосунків, а також на екстраполяції цього матеріалу на колективний рівень. Він зосереджується на переживанні викривленого сприйняття часу, мінливості та поляризації прив’язаностей і, нарешті, на ефектах сплутаності в «сірій зоні» травматичних станів. Як «працюють» через нас символи, як існує символічний простір? Яким чином ми переробляємо сирий, травматичний матеріал, який ми трансформуємо тривожну реальність довколишнього світу у власну оповідь світу внутрішнього? Автор також досліджує складні й бурхливі історичні стосунки між Україною та Росією, повертаючись до імперського періоду. Він вказує на неосяжність колективних катастроф із мільйонними жертвами, які сталися у 20-му столітті, з вторинною політикою амнезії, яка завадила переживанню колективних травм у більш пізній період. І, нарешті, зосереджується на розвитку національної свідомості українського народу через пошук автентичних символів як можливість поставити під сумнів використання та зловживання символами на колективному рівні, свідомо обираючи демократичну етичну систему та конституювання почуттів національної ідентичності.
Посилання
Агеєва, В. (2021). За лаштунками імперії. Есеї про українськоросійські культурні відносини. Київ: Віхола.
Грицак, Я. (2022). Подолати минуле. Глобальна історія України. Портал, Київ.
Домонтович, В. (2023). Без ґрунту. Оповідання. Віхола, Київ.
Bion, W. R. (1950). Experiences in groups: V. Human Relations, 3(1), 3–14.
Baudrillard, J. (1994). Simulacra and simulation. University of Michigan press.
Fordham, M. (2018). Explorations into the Self. Routledge.
Hill, J. (1996). At home in the world. Journal of Analytical Psychology, 41(4), 575–598.
Jung, C. G. (1946). The psychology of the transference, CW, 16: 163–323.
Kalsched, D. (2014). The inner world of trauma: Archetypal defences of the personal spirit. Routledge.
Kalsched, D. E. (2017). Trauma, innocence and the core complex of dissociation. Journal of analytical Psychology, 62(4), 474–500.
Knox, J. (2009). Mirror neurons and embodied simulation in the development of archetypes and self‐agency. Journal of Analytical Psychology, 54(3), 307–323.
Lefebvre, V. A. (2001). Algebra of conscience (Vol. 2). Springer Science & Business Media.
Lemkin, R. (1947). Genocide as a crime under international law. American Journal of International Law, 41(1), 145–151.
Singer, T., & Kimbles, S. L. (2004). The cultural complex. Contemporary Jungian.
Singer, T. (2020). Vision, reality and complex: Jung, politics and culture. Routledge.
Snyder’s, T. (2010) Bloodlands.
Stein, L. (1967). Introducing Not‐Self 1. Journal of analytical psychology, 12(2), 97–114.
Winnicott, D. W. (2018). Ego distortion in terms of true and false self. In The person who is me (pp. 7–22). Routledge.
Zaleskyi D. (2022). La guerre des symbols. Cahiers Jungiens De Psychanalyse, Numero 156, Automne-Hiver, 41–52. http://difpop:.com.
