ПСИХОАНАЛІЗ, «ТРАВМОВАНИЙ» ВІЙНОЮ. ЧОТИРИ КЛІНІЧНІ ІЛЮСТРАЦІЇ УРАЗЛИВОСТІ СЕТИНГУ

Автор(и)

  • Володимир Лагутін

DOI:

https://doi.org/10.32782/upj/2023-3-3

Ключові слова:

терапевтична діада, психоаналіз, сетинг, російське вторгнення, Україна

Анотація

Головним мотивом для написання цієї роботи став конфлікт, який переживають фахівці, що працюють у рамках психоаналітичної парадигми в Україні в умовах війни. У конфлікт вступає природне прагнення психоаналітиків дотримуватися стабільного, безпечного, обговореного з пацієнтами сетингу, і реальність війни, яка протистоїть цьому, вторгаючись в усі сфери психоаналітичних стосунків. У зв’язку із цим зусилля, спрямовані на утримання процесу в аналітичних рамках, часто виявляються марними. Автор досліджує чотири варіанти «травматизації» сеттингу, ілюструючи свої висновки клінічними віньєтками. У фрагментах сесій, наведених у статті, відображені характерні особливості взаємодії аналітичних пар, які намагаються дати можливість вижити психоаналізу в умовах, здавалося б, для цього абсолютно непридатних. На думку автора, в умовах війни психоаналітичний сетинг виявляється особливо вразливим саме в його базових властивостях. Так, наприклад, руйнується кордон між світом соціальних взаємодій і психоаналітичним кабінетом. Спільний із пацієнтом досвід виживання «виштовхує» аналітика з позиції дослідника в позицію субʼєкта співпереживання, що позбавляє процес великої частки аналітичності. Не кращою є ситуація з можливістю терапевта контролювати дотримання сетингових домовленостей в обставинах соціальної нестабільності. Це, зі свого боку, обумовлює «воєнну» специфіку сприйняття пацієнтом аналітика. Він втрачає властивості надійності, міцності, зрілості. Самі стосунки стають менш контейнувальними. Велику увагу в статті приділено питанню конфіденційності, яке з високим ступенем імовірності порушується в ситуації соціального протистояння, наприклад, коли пацієнт і психоаналітик виявляються прихильниками ворогуючих соціальних груп. Обговорюються наслідки втрати простору для фантазій, вільних асоціацій і, зрештою, взаємодії двох несвідомих. Констатуючи факт «смерті» психоаналізу лише в одному з чотирьох клінічних випадків, що наводяться у статті, автор уникає категоричних висновків і рекомендацій з приводу «воєнного» психоаналізу. Стаття завершується питаннями, адресованими читачам, і запрошенням до роздумів про специфіку та перспективи психоаналітичного процесу у військових умовах.

Посилання

Berezovsky, R. (2017). Personal conversation.

Bion, W. (1940) The “war of nerves”: civilian reactions, morale and prophylaxis. In Bion, W. R. The Complete Works of W. R. Bion. Ed. by C. Mowson. Vol. IV (2014), p. 1–22.

Bleger, L. (2017). José Bleger’s thinking about psychoanalysis. The International Journal of Psychoanalysis, 98 (1), 145–169.

Bush, M. (1978) Preliminary Considerations for a Psychoanalytic Theory of Insight: Historical Perspective. International Review of Psychoanalysis 5, 1–13.

Fonda, P. (2008) Psychoanalytic setting: practice. (paper read at 15th PIEE Summer School, Odessa).

Fonda, P. (2017). THE MIND AT WAR. Romanian Journal of Psychoanalysis/Revue Roumain de Psychanalyse, 10(2).Fornari, Franco (1966): Psicoanalisi della guerra. Mailand: Feltrinelli.

Freud, S. (1912). The dynamics of transference. Classics in psychoanalytic techniques, 12, 97–108.

Goldsmith, G. (2004) Confidentiality and the Psychoanalytic Relationship (paper read at 11th PIEE Summer School, Kyiv).

Lagutin, V. (2022). Diferentes Tonalidades Del Negro.Temas De Psicoanalisis, 25.

Lemma, A. (2023). Who do you think you are? Some reflections on analytic identity. The International Journal of Psychoanalysis, 104(5), 843–848.

Milner, M. (2013). The Role of Illusion in Symbol Formation1. In New directions in psycho-analysis (pp. 82–108). Routledge.

Modell, A. (1976). "The holding environment" and the therapeutic action of psychoanalysis. Journal of the American Psychoanalytic Association, 24(2), 285–307.

Modell, A. (1989). The Psychoanalytic Setting as a Container of Multiple Levels of Reality: A Perspective on the Theory of Psychoanalytic Treatment. Psychoanalytic inquiry; 9:1, p. 78.

Parsons, T. (1962). Individual autonomy and social pressure: An answer to Dennis H. Wrong. Psychoanalytic Review, 49 (2), p. 70.

Puget, J. & Wender, L. (1987) Aux limites de l’analysabilite tyrannie corporelle et sociale. Revue française de psychanalyse, 51, 869–885.

Stone, L. (1967). The psychoanalytic situation and transference postscript to an earlier communication. Journal of the American Psychoanalytic Association, 15 (1), 3–58.

Widlocher, D. (1999). Psicoanalisi e psicoterapie. Riv. Psicoanal., 45, 71–83.

Winnicott, D. W. (1956). On transference. The International journal of Psycho-analysis, 37, 386.

Winnicott, D. W. (1991). Playing and reality. Psychology Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-21

Як цитувати

Лагутін, В. (2023). ПСИХОАНАЛІЗ, «ТРАВМОВАНИЙ» ВІЙНОЮ. ЧОТИРИ КЛІНІЧНІ ІЛЮСТРАЦІЇ УРАЗЛИВОСТІ СЕТИНГУ. Український психоаналітичний журнал, 1(3), 18–23. https://doi.org/10.32782/upj/2023-3-3