ЖАЛЬ У ПСИХОАНАЛІТИЧНІЙ РОБОТІ: КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ, КОНТРПЕРЕНЕСЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-3-2Ключові слова:
ангедонія, дистимія, дитяча травма, жаль, меланхолія, психоаналіз, психоаналітична психотерапіяАнотація
У статті розглядаються клінічні прояви жалю, а також психоаналітичні концепції та терапевтичні знахідки, важливі для роботи з ним. Особлива увага приділена лінії перенесення-контрперенесення в роботі з пацієнтами, у психіці яких жаль посів панівне місце. Авторкою теоретично узагальнено, що жаль характеризується повторними переживаннями суму і втрачених можливостей. Постійне переживання жалю викликає відчуття незворотності і зловісної оцінки втрачених можливостей як таких, що зіпсували життя. Авторкою зроблено огляд досліджень, які підтверджують, що жаль впливає на когнітивні процеси, створюючи думки про безвихідь і безпомічність, і на емоційні процеси, створюючи відчуття втоми й безрадісності. Особлива складність феномену жалю для життя людини і для клінічної практики роботи з ним полягає в тому, що це переживання внаслідок викликання болю формує активні, агресивні, часто імпульсивні захисти. Тому жаль перешкоджає здатності формувати шляхи виходу з проблемних ситуацій і реалістично оцінювати життєві події. Завжди виникає відчуття, що могло бути краще, і це переживається знов і знов і заважає думати конструктивно та реалістично. Жаль, як розвинений компонент психіки, притаманний людям, які мали травматичний досвід у дитячому віці. У статті розглянуто також крайні прояви жалю, характерного для дистимії і меланхолії. Базуючись на даних сучасних нейродосліджень і на власній психоаналітичній практиці, авторка, користуючись двома власними клінічними ілюстраціями, висвітлює перешкоди й можливості психотерапевтичної роботи з пацієнтами, яких огортає жаль. Зокрема, нею описано і проілюстровано характерні процеси знецінення реального життя й ідеалізації уявного життя такими пацієнтами. Насамкінець авторка наголошує на ризиках розвитку жалю в ситуації війни, особливо в аспекті трансгенераційного передавання цього почуття.
Посилання
Akhtar, S., & Siassi, S. (Eds.). (2018). Regret: Developmental, Cultural, and Clinical Realms. Routledge.
Akhtar, S. (2018). Regret, nostalgia, and masochism. In Regret (pp. 137–152). Routledge.
Barry, E. S., Naus, M. J. & Rehm, L. P. (2004). Depression and implicit memory: Understanding mood congruent memory bias. Cognitive therapy and research, 28, 387–414. https://doi.org/10.1023/B:COTR.0000031808.00502.2e.
Bion, W. R. (1985). Container and contained. Group relations reader, 2 (8), 127–133.
Freud, S. (1924). Mourning and melancholia. The Psychoanalytic Review (1913–1957), 11, 77.
Kavaler-Adler, S. (2004). Anatomy of regret: a developmental view of the depressive position and a critical turn toward love and creativity in the transforming schizoid personality. The American journal of psychoanalysis, 64, 39–76. https://doi.org/10.1023/B:TAJP.0000017991.56175.ea.
Kernberg, O. F., Yeomans, F. E., Clarkin, J. F. & Levy, K. N. (2008). Transference focused psychotherapy: Overview and update. The International Journal of Psychoanalysis, 89 (3), 601–620. https://doi.org/10.1111/j.1745-8315.2008.00046.x.
Landman, J. (1987). Regret: A theoretical and conceptual analysis. Journal for the Theory of Social Behaviour, 17 (2), 135–160.
Melges, F. T. & Bowlby, J. (1969). Types of hopelessness in psychopathological process. Archives of General Psychiatry, 20 (6), 690–699.
Rehm, M. (2022). An Offer I Could Refuse: Analytic Regret and Its Vicissitudes. Psychoanalytic Perspectives, 19 (2), 198–211. https://doi.org/10.1080/1551806X.2022.2048612.
Tottenham, N. (2023). The emotional brain and the role of early experiences.Talks at Google. https://www.youtube.com/watch?v=TIp0AXa4G0U.
Turnbull, J., Lea, D., Parkinson, D., Phillips, P., Francis, B., Webb, S. & Ashby, M. (2010). Oxford advanced learner’s dictionary. International Student’s Edition.
Regier, D. A., Kuhl, E. A., & Kupfer, D. J. (2013). The DSM‐5: Classification and criteria changes. World Psychiatry, 12 (2), 92–98. https://doi.org/10.1002/wps.20050.
Winnicott, D. W. (1956). Primary maternal preoccupation. The maternal lineage: Identification, desire, and transgenerational issues, 59–66.
