ОБ’ЄКТИ ТА ПРОСТОРИ. ВІД ФІЗИЧНОГО ПРОСТОРУ ДО МЕНТАЛЬНОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-3-1Ключові слова:
перенесення, психоаналіз, хороший об’єкт, психічний простір, контейнування, шизоїдна організація, механізми захистуАнотація
Метою цієї роботи є дослідження феномену перенесення на простори, яке має місце поряд з об’єктним перенесенням в атмосфері психоаналітичної сесії. У запропонованому дослідженні автор спершу робить теоретичний огляд психоаналітичної літератури на тему перенесення, а також текстів, які стосуються сприйняття психічного простору терапевтичних стосунків. До огляду також включено низку класичних і сучасних робіт, присвячених темі стосунків та простору в них, зокрема через доробок Фройда, Ранка, Кляйн, Біона, Віннікотта, Малер, Дольто, Бріттона, Хіншелвуда та багатьох інших. У другій частині тексту на матеріалі клінічних віньєток автор ділиться власними спостереженнями за феноменом перенесення на простір поруч із об’єктом, який найбільш наочно проявляє себе саме в пацієнтів із шизоїдною організацією. Відповідно до запропонованого клінічного матеріалу автор показує, що в такій аналітичній роботі важливо не лише запропонувати пацієнту достатньо хороший обʼєкт в особі аналітика, але й працювати над створенням безпечного простору, який слугуватиме простором-контейнером для пацієнта й місцем поступового створення відчуття «хорошого дому». Автор розробляє власну гіпотезу про наявність етапів розвитку сприйняття фізичного простору поряд із важливим об’єктом, також звертає увагу на умови, завдяки яким фізичний простір терапевтичної сесії поступово стає ментальним домом-контейнером для позасвідомого пацієнта, і загалом обговорює здатність психоаналітика взаємодіяти з таким перенесенням. Зокрема, підкреслено, що в роботі з цією темою аналітику слід бути уважним до інтерпретацій: коли інтерпретація не контейнує переживань пацієнта і тому не стає психічним домом-контейнером, то вона буде сприйнята як матеріал аналітика, від якого пацієнт буде захищатись у знайомий для нього спосіб.
Посилання
Alcorn, D., & Resnik, S. (2018). Mental Space. Routledge.
Balint, M. (1955). Friendly expanses – horrid empty spaces. The International Journal of Psychoanalysis.
Bion, W. (1962). A theory of sinking, The International Journal of Psychoanalysis. 33: 306–310.
Bion, W. (1967). Notes on memory and desire, Psycho-Analytic Forum 2:272-3, 279–80.
Brenman, E. (1985). Cruelty and narrowmindedness. Citation. Cruelty and narrowmindedness. The International Journal of Psychoanalysis 66: 273–281.
Britton, R. (1985). The Oedipus complex and the depressive position. Sigmund Freud House Bulletin. Vienna, 9, 7–12.
Britton, R. (1989). The missing link: Parental sexuality in the Oedipus complex. In The Oedipus complex today. Ed. J. Steiner. Р. 83–106. London Karnas.
Britton R. (1995). Reality and Unreality in Phantasy and Fiction. In «Creative Writers and Day-Dreaming», ed. E.S. Person et al. New Haven and London: Yale Univ. Press.
Britton, R. (2003) Narcissistic Problem in Sharing Place. In Britton, R. Sex, Death and the Superego: Experiences in Psychoanalysis. London: Karnac Books, Ch. 11, pp. 165–178.
Casement, P. (1982). Some pressures on the analyst for psychical contact during the reliving of an early psychic trauma. International Review of Psycho-Analysis, 9: 279–86.
Dolto, F. (2011). La cause des enfants. Robert Laffont.
Fairbairn, W. R. D. (1952). Psychoanalytic Studies of the Personality. London Tavistock; New York, Basic Books.
Fairbairn, W. R. D. (1963). Synopsis of an object-relations theory of the personality. International Journal of Psychoanalysis, 44 (2), 224–225.
Freud, S. (1905). Fragment of an analysis of a case of Hysteria. S.E. 7, pp. 3–122.
Freud, S. (1911). Psychoanalytic notes on an autobiographical account of a case of paranoia. S.E. 12, pp. 3–82.
Freud, S. (1914). On narcissism. S.E. 14, pp. 67–102.
Freud, S. (1917). Mourning and Melancholia. S.E. 14, pp. 237–60.
Freud, S. (1991). On Beginning the Treatment. Further Recommendations on the Technique of Psycho-analysis I. Hogarth Press and the Institute of psycho-analysis.
Guntrip, H. (2018). Schizoid phenomena, object relations and the self. Routledge.
Hinshelwood, R. (1989). A dictionary of Kleinian thought. Free Association Books.
Heimann, P., Isaacs, S., Klein, M., & Riviere, J. (Eds.). (2018). Developments in psychoanalysis. Routledge.
Mahler, M. S. & La Perriere, K. (1965). Mother-child interaction during separation-individuation. Psychoanalytic Quarterly, 34, 483–498.
McWilliams, N. (2011). Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. Guilford Press.
Rank, O. (1924). The Trauma of Birth in Its Importance for Psychoanalytic Therapy. Psychoanalytic Review.
Rey, J. H. (2003). Schizoid phenomena in the borderline. Melanie Klein Today, Volume 1: Mainly Theory. Routledge, 2003. 203–229.
Rosenfeld, H. (1947) Analysis of a schizophrenic state with depersonalization. The International Journal of Psycho-Analysis. 28 (1947): 130.
Steiner, J. (1993). Psychic Retreats: Pathological Organizations of the Personality in Psychotic. Neurotic and Borderline Patients.
Symington, J. & Symington, N. (2002). The clinical thinking of Wilfred Bion. Routledge.
Tronick, E. Z., Morelli, G. A. & Winn, S. (1987). Multiple caretaking of Efe (Pygmy) infants. American Anthropologist 89.1: 96–106.
Winnicott, D. W. (1956). Primary maternal preoccupation. The maternal lineage: Identification, desire, and transgenerational issues: 59–66.
Winnikott, D. (1971). Playing and Reality. London: Tavistok.
Winnicott, D. W. (2018). Transitional objects and transitional phenomena. Influential Papers from the 1950s. Routledge, 2018. 202–221.
Winnicott, D. W. (1955). Metapsychological and clinical aspects of regression within the psychoanalytical set-up. The International Journal of Psychoanalysis.
