ДОКАЗИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЮНҐІАНСЬКОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ: ОГЛЯД ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-6Ключові слова:
юнґіанська психотерапія, емпіричне дослідження, ефективність, звернення за медичною допомогою, аналітична психологіяАнотація
Із 1990-х років, головним чином у Німеччині та Швейцарії, проводилися декілька дослідницьких проєктів та емпіричних досліджень (процесу та результатів) юнґіанської психотерапії. Тут підсумовуються перспективні, натуралістичні дослідження результатів і ретроспективні дослідження з використанням стандартизованих інструментів і даних медичного страхування, а також декілька якісних досліджень аспектів психотерапевтичного процесу. Ці дослідження ретельно розроблені, а результати добре застосовні до умов амбулаторної практики. Усі дослідження демонструють значне покращення не лише на рівні симптомів і міжособистісних проблем, але й на рівні структури особистості та повсякденної поведінки. Ці покращення залишаються стабільними протягом шести років після завершення терапії. Декілька досліджень показують подальші покращення після завершення терапії – ефект, на який завжди претендував психоаналіз. Дані медичного страхування показують, що після юнґіанської терапії в пацієнтів знижується рівень звернення за медичною допомогою до рівня, нижчого навіть за середній рівень у загальній популяції. Результати декількох досліджень показують, що юнґіанська терапія переводить пацієнтів із рівня тяжких симптомів на рівень, коли можна говорити про психічне здоров'я. Ці суттєві зміни досягаються в ході юнґіанської терапії протягом в середньому 90 сесій, що робить юнґіанську психотерапію ефективним та економічно обґрунтованим методом. Дослідження процесів підтримують юнґіанські теорії щодо психодинаміки й елементів змін у терапевтичному процесі. Отже, юнґіанська психотерапія нарешті досягла етапу, коли її можна називати емпірично перевіреним, ефективним методом. Ця стаття була вперше опублікована в журналі "Behavioral Sciences" у 2013 році (Том 3. Вип. 4). Редакційна рада журналу висловлює глибоку подяку автору статті – професору Крістіану Рослеру, а також Ганні Стембковській та Валентині Самусь за її україномовний переклад.
Посилання
Breyer, F., Heinzel, R. & Klein, T. (1997). Kosten und Nutzen ambulanter Psychoanalyse in Deutschland. (Cost and benefit of outpatient analytical psychotherapy in Germany). Gesundheitsökonomie und Qualitätsmanagement, 2, 59–73.
Heisig, D. (2001). Wandlungsprozesse durch die therapeutische Beziehung. Analytic Psychology, 32, 230–251.
Junghan, M. (2002). Die Anwendung der Strukturachse der OPD in der Analytischen Psychologie. Die Struktur der Persönlichkeit (in German); Rudolf, G., Grande, T., Henningsen, P., Eds.; Schattauer: Stuttgart, Germany, 90–114.
Keller, W., Dilg, R., Westhoff, G., Rohner, R. & Studt, H.H. (1997). The Empirical Psychotherapy Research Group in Analytical Psychology Berlin. On the efficacy of outpatient Jungian psychoanalyses and psychotherapies. Proceedings of the 13th International Congress for Analytical Psychology, Zürich, Switzerland, 17–23 August 1995; Mattoon, M.A., Ed.; Daimon: Einsiedeln, Switzerland.
Keller, W., Dilg, R., Westhoff, G., Rohner, R. & Studt, H.H. (1999). The Empirical Psychotherapy Research Group in Analytical Psychology Berlin. The Berlin Jungian Study: on the effectiveness and efficacy of outpatient (Jungian) psychoanalysis and psychotherapy – a catamnestic study (BJS). An Open Door Review of Outcome Studies in Psychoanalysis; Report prepared by the Research Committee of the IPA at the request of the President 1999; Fonagy, P., Ed.; International Psychoanalytic Association: London, UK.
Keller, W., Stehle, S., Dilg, R., et al. (1999). Empirical Research in Psychoanalysis and Analytic Psychotherapy. Destruction and Creation: Personal and Cultural Transformations; Mattoon, M., Ed.; Daimon: Einsiedeln, Switzerland, 556–586.
Keller, W., Westhoff, G., Dilg, R., Rohner, R., Studt, H.H. (2002). The study group on empirical psychotherapy research in analytical psychology. Efficacy and cost-effectiveness aspects of outpatient (Jungian) psychoanalysis and psychotherapy – a catamnestic study. Longer-Term Psychoanalytic Treatment: Perspectives for Therapists and Researchers; Leuzinger-Bohleber, M., Target, M., Eds.; Whurr: London, UK.
Kleeberg, A., Schreiber, S. & Schwinger, T. (2003). Symbole als Ausdruck der therapeutischen Beziehung. Eine empirische Untersuchung zur Schattensymbolik in einer jungianischen Psychotherapie. Analytic Psychology, 34, 266–297.
Krapp, M. (1997). Pictorial-hermeneutic, qualitative methods. In Open Questions in Analytical Psychology; Mattoon, M.A., Ed.; Daimon: Einsiedeln, Switzerland, 581–586.
Lambert, M.J. (2004). Bergin and Garfield’s Handbook of Psychotherapy and Behavior Change, 5th ed.; Wiley: New York, NY, USA.
Mattanza, G., Jakobsen, T. & Hurt, J. (2006). Jung’sche Psychotherapie ist effizient. Seele und Forschung. Ein Brückenschlag in der Psychotherapie (in German); Mattanza, G., Meier, I., Schegel, M., Eds.; Karger: Basel, Switzerland, 38–82.
Muller, M.A. (2001). Psychosomatic Study of Patients with Vitiligo from an Analytical Approach. Ph.D. Dissertation, Pontifícia Universidade Católica de São Paulo, Sao Paulo, Brazil.
Orlinsky, D.E., Grawe, K. & Parks, B.K. (1994). Process and Outcome in Psychotherapy. Handbook of Psychotherapy and Behaviour Change, 4th ed.; Garfield, S.L., Bergin, A.E., Eds.; Wiley: New York, NY, USA, 270–376.
Roesler, C. (2010). Analytische Psychologie heute. Der aktuelle Stand der Forschung zur Psychologie C.G.Jungs (German); Karger: Basel, Switzerland.
Roesler, C. & Götz, N. (2012). Manual zur Strukturalen Traumanalyse (in German). Available online: http://www.cgjung.de/forum/index.php?page=Thread&postID=37#post37 (accessed on 22 September 2013).
Roesler, C. (2013). A Research Frame for Investigating the Appearance of Synchronistic Events in Psychotherapy. The Pauli-Jung Dialogue and Its Impact Today; Atmanspacher, H., Fuchs, C., Eds.; Imprint Academic: Exeter, UK, 2013.
Rubin, S.I. & Powers, N. (2013). Analyzing the San Francisco Psychotherapy Research Project. Available online: http://www.sirseth.net/doc/SFresearch.pdf (accessed on 27 July 2013).
Rudolf, G., Dilg, R., Grande, T., et al. (2004). Effektivität und Effizienz psychoanalytischer Langzeittherapie: Die Praxisstudie analytische Langzeittherapie. Psychoanalyse des Glaubens; Gerlach, A., Schlösser, A., Springer, A., Eds.; Psychosozial: Gießen, Germany, 515–528.
Tavares, M.L. (2002). The Patient’s Psyche in Cancer Terminal Phase. Ph.D. Dissertation, Pontifica Universidade Catolica de Sao Paulo, Sao Paulo, Brazil.
Tschuschke, V., Crameri, A., Koemeda, M., Schulthess, P., von Wyl, A.; & Weber, R. (2010). Fundamental Reflections on Psychotherapy Research and Initial Results of the Naturalistic Psychotherapy Study on Outpatient Treatment in Switzerland (PAP-S). Int. J. Psychoth, 14, 247–256.
Westen, D. & Morrison, K.A. (2001). Мultidimensional meta-analysis of treatments for depression, panic, and generalized anxiety disorder: An empirical examination of the status of empiricially supported therapies. J. Consult. Clin. Psychol, 69, 875–899.
Yoshika, M.L. (2002). A Psychosomatic Study of Women with Polycystic Ovary Syndrome (PCOS) through Sandplay Therapy. Ph.D. Dissertation, Pontifica Universidade Catolica de Sao Paulo, Sao Paulo, Brazil.
