ПСИХОДИНАМІЧНА ПСИХОТЕРАПІЯ ДЕПРЕСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2025-3-2-11Ключові слова:
депресія, психодинамічна психотерапія, психодинамічні моделі, типології особистості, самооцінка, моделі привʼязаностіАнотація
У статті описано складну етіологію депресій із детальним аналізом психоаналітичних моделей і теорій прив’язаності. Підкреслюється особливе значення ролі особистісних чинників у формуванні депресивної симптоматики. У розділі, присвяченому терапії, спочатку представлено актуальні клінічні настанови. Далі наголошується на важливості розрізнення у психодинамічній психотерапії між інтервенціями, спрямованими на подолання гострого депресивного епізоду, та довготривалою роботою з внутрішніми конфліктами та стабілізацією самооцінки. Психодинамічна терапія представлена як така, що є такою ж ефективною, як і когнітивно-поведінкова терапія, однак з особливим фокусом на несвідомих процесах і міжособистісних стосунках. Стаття підкреслює важливість стабілізації самооцінки та допомоги в подоланні повсякденних труднощів, а також обговорює виклики й потенційні пастки психотерапевтичного процесу.
Посилання
Arbeitskreis OPD (2006). Operationalisierte Psychodynamische Diagnostik-2. Grundlagen und Manual. Bern: Huber.
Arieti, S., Bemporad, J. (1984). Depression. Stuttgart: Klett-Cotta.
Balint, M. (1987). Angstlust und Regression. Stuttgart: Klett-Cotta; 1960. Beck AT. Cognitive Models of Depression. Journal of Cognitive Psychotherapy, 1 (1), 5–38.
Blatt, S.J., Zuroff, D.C. (1992). Interpersonal relatedness and self-definition: Two prototypes of depression. Clinical Psychology Review, 12, 527–561. http://doi.org/10.1016/0272-7358(92)90070-O.
Bösel, M., Siegfahrt, B., Schauenburg, H., Nikendei, C., Ehrenthal, J.C. (2014). Integration sozialarbeiterischer Kompetenz in der psychotherapeutischen Versorgung. Psychotherapeut, 59, 474–479.
Bowlby, J. (1995). Bindung: historische Wurzeln, theoretische Konzepte und klinische Relevanz. In: Spangler G., Zimmermann P., Hrsg. Die Bindungstheorie. Grundlagen, Forschung und Anwendung. Stuttgart: Klett-Cotta, 17–26.
DGPPN, BÄK, KBV, AWMF, AkdÄ, BPtK, BApK, DAGSHG, DEGAM, DGPM, DGPs, DGRW (Hrsg) für die Leitliniengruppe Unipolare Depression. S3-Leitlinie/Nationale VersorgungsLeitlinie Unipolare Depression-Langfassung, 1. Auflage. Version 5.2009, zuletzt verändert: Juni 2015. http://doi.org/10.6101/AZQ/000239.
DGPPN, BÄK, KBV, AWMF (Hrsg.) für die Leitliniengruppe Unipolare Depression*. S3-Leitlinie/Nationale VersorgungsLeitlinie Unipolare Depression – Langfassung, 2. Auflage. Version 5. 2015 [cited: YYYY-MM-DD]. http://doi.org/0.6101/AZQ/000364. www.depression.versorgungsleitlinien.de.
Driessen, E., Hegelmaier, L.M., Abbass, A.A., et al. (2015). The efficacy of short-term psychodynamic psychotherapy for depression: A meta-analysis update. Clin Psychol Rev, 42, 1–15. http://doi.org/10.1016/j.cpr.2015.07.004.
Ehrenthal, J. (2017). Psychodynamische Psychotherapie – Gundlagen, Wirksamkeit, Methoden, Techniken. PSYCH up2sdate, 11, 267–286. http://doi.org/10.1055/s-0043-103157
Euler, S. (2014). Mentalisierungsbasierte Therapie (MBT) als integratives Behandlungskonzept für die Psychotherapie von Persönlichkeitsstörungen. Psychiatrie & Neurologie, 3, 6–11.
Freud, S. (1917). Trauer und Melancholie. Ges. Werke, 427–446.
Fonagy, P., Leigh, T., Steele, M., et al. (1996). The relation of attachment status, psychiatric classification, and response to psychotherapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64 (1), 22–31. http://doi.org/10.1037/0022-006X.64.1.22.
Leichsenring, F., Rabung, S. (2008). Effectiveness of Long-term Psychodynamic Psychotherapy: A Metaanalysis. Journal of the American Medical Association, 300, 1551–1565. http://doi.org/10.1001/jama.300.13.1551.
Leichsenring, F., Schauenburg, H. (2014). Empirically supported methods of short-term psychodynamic therapy in depression – towards an evidence-based unified protocol. J Aff Disord, 169, 128–143. http://doi.org/10.1016/j.jad.2014.08.007.
Luyten, P., Fonagy, F., Lemma, A., Target, M. (2015). Depression. In: Fonagy P., Batemann A., Hrsg. Handbuch Mentalisieren. Gießen. Psychosozial Verlag, 439–475.
Meister, R., Jansen, A., Baumeister, H., et al. (2018). Psychotherapie depressiver Störungen. Der Nervenarzt, 89 (3), 241–251. http://doi.org/10.1007/s00115-018-0484-6.
Mickelson, K.D., Kessler, R.C., Shaver, P.R. (1997). Adult attachment in a nationally representative sample. Journal of Personality and Social Psychology, 73 (5), 1092–106.
Mikulincer, M., Shaver, P.R., Peref, D. (2003). Attachment theory and affect regulation: the dynamics, development, and cognitive consequences of attachment-related strategies. Motivation and Emotion, 27 (2), 77–102. http://doi.org/10.1023/A:1024515519160.
Rado, S. (1927). Das Problem der Melancholie. Internationale Zeitschrift für Psychoanalyse, 13, 439–455.
Rudolf, G. (2003). Psychodynamische Depressionsbehandlung. Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychotherapie, 49, 363–376.
Rudolf, G. (2004). Strukturbezogene Psychotherapie. Leitfaden zur psychodynamischen Therapie struktureller Störungen. Stuttgart: Schattauer.
Schauenburg, H. (2018). Depression und Bindung – Therapeutische Strategien. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.
Schauenburg, H. (2017). Bindung und Depression. In: Strauß B., Schauenburg H., Hrsg. Bindung in Medizin und Psychologie – ein Handbuch. Stuttgart: Kohlhammer. P. 179–189.
Schauenburg, H., Clarkin, J. (2003). Rückfälle bei depressiven Erkrankungen – sind psychotherapeutische „Erhaltungsstrategien“ sinnvoll? Zeitschrift für Psychosomatische Medizin und Psychotherapie, 49, 377–390.
Steinert, C., Schauenburg, H., Dinger, U., et al. (2016). Psychodynamische Kurzzeittherapie der Depression – ein evidenzbasiertes vereinheitlichtes Therapieprotokoll. Psychother Psychosom Med Psychol, 66, 9–20.
Yeomans, F.E., Clarkin, J.F., Kernberg, O.F. (2017). Übertragungsfokussierte Psychotherapie für Borderline-Patienten. Stuttgart: Schattauer.
