«THE DEATH OF THE MOTH» ВІРДЖИНІЇ ВУЛФ ПІД КУТОМ ЗОРУ АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2025-3-2-6Ключові слова:
образ молі, життя. смерть, аналітична психологія, колективне й індивідуальне несвідоме, образ води, теорія буття, В. Вулф, К. Ґ. ЮнґАнотація
У статті аналізується сутнісний зміст есе The Death of the Moth видатної британської письменниці Вірджинії Вулф. Невдовзі після завершення есе письменниця втопилася. Завдання статті полягає у перевірці гіпотези, що за словами про міль в есе криється теорія буття письменниці й містить пояснення її шляху до смерті. Досліджуються тексти щоденника В. Вулф A Writer’s Diary, автобіографії Moments of Being, роману To the Lighthouse. З’ясовується, що образ молі присутній у більшості її романів, де постає символом життя і смерті. Схарактеризовано дослідження образу молі фундатором аналітичної психології К. Ґ. Юнґом. Показано, що твердження К. Ґ. Юнґа, за яким образ молі у несвідомому авторки вірша про міль є відображенням конфлікту, властивого початку християнської епохи, є необґрунтованим. Висловлюється припущення, що витоком заперечення К. Ґ. Юнґом християнської теорії буття є його власний конфлікт із батьком. Доводиться, що в теорії К. Ґ. Юнґа зміст колективного й індивідуального несвідомого неправомірно ототожнюється, а образ води, який він знаходить у несвідомому авторки вірша про міль, наявний у його власному несвідомому. У романах В. Вулф цей образ є наріжним, в есе The Death of the Moth його немає, та після завершення есе вона крокує до води… Показано, що авторка вірша про міль, сам К. Ґ. Юнґ і В. Вулф дотримуються різних теорій буття з відповідно різним ставленням до життя і смерті. Ставиться під сумнів намагання показати, що теорія буття В. Вулф ґрунтується на теорії А. Берґсона, відзначається спорідненість ідей письменниці з філософією М. Гайдеґґера. Стверджується, що в романі To the Lighthouse національне несвідоме набуває індивідуалізованого вираження у формі образу води як шляху людини до смерті. У такому ж символічному значенні постає образ молі в есе The Death of the Moth. Висновується, що образний зміст теорії буття, закарбований у несвідомому В. Вулф, показує їй шлях, котрим треба рухатися, щоб позбавитися стану, від якого нестерпно жити. Аналітична психологія оперує метафорами, з необхідністю метафоричною стає перевірка гіпотези цього дослідження.
Посилання
Androutsopoulou, A., Rozou, E., & Vakondiou, M. (2019). Voices of hope and despair: А narrative-dialogical inquiry into the diaries, letters, an suicide notes of Virginia Woolf. Journal of Constructivist Psychology. 33, 367–384. doi: https://doi.org/10.1080/10720537.2019.1615015.
Bell, Q. (1996). Virginia Woolf: A biography (Vol. 1). London : Pimlico.
Bergson, H. (1998). Creative evolution. New York: Dover Publications.
Boeira, M. V., de Á. Berni, G., Passos, I. C., Kauer-Sant’Anna, M., & Kapczinski, F. (2017). Virginia Woolf, neuroprogression, and bipolar disorder. Revista Brasileira de Psiquiatria. 39, 69–71. doi: 10.1590/1516-4446-2016-1962.
Capinera, J. L. (1993). Insects in art and religion: The American southwest. The American southwest. American Entomologist. 39(4), 221–230. doi: https://doi.org/10.1093/ae/39.4.221.
Cirlot, J. E. (1971). A Dictionary of symbols. London: Routledge.
Dalsimer, K. (2004). Virginia Woolf (1982-1941). The American Journal of Psychiatry. 161(5), 809. doi: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.161.5.809.
Dolgopolsky, A. (2012). Nostratic dictionary. UK: University of Cambridge. Retrieved from: http://www.dspace.cam.ac.uk/handle/1810/244080.
Ellenberger, H. F. (1970). The discovery of the unconscious: The history and evolution of dynamic psychiatry. New York: Basic Books, Inc.
Ellenberger, H. F. (1993). The concept of ‘Maladie Créatrice’. Princeton: Princeton University Press.
Freud, S. (1914/1990a). The psychopathology of everyday life. Complete Psychological Works of Sigmund Freud. New York: W. W. Norton & Company.
Freud, S. (1910/1990b). Three essays on sexuality and other works. Complete Psychological Works of Sigmund Freud. New York: W. W. Norton & Company.
Freud, S. (1920/1990c). Beyond the pleasure principle. Complete Psychological Works of Sigmund Freud. New York: W. W. Norton & Company.
Fustich, K. T. (2017). At the bottom of the lily pond: On the interplay of water imagery and mental illness in the novels of Virginia Woolf. Retrieved from: https://www.academia.edu/22266987.
Gillies, М. А. (1996). Henri Bergson and British modernism. Montreal: McGill-Queen’s University Press.
Hannah, B. (1976). Jung, his life and work: A biographical memoir. Boston: Shambhala Publications.
Heidegger, M. (2008). Being and time. New York: Harper Perennial.
Igrutinović, D. (2012). Water as metaphor in Virginia Woolf’s To the Lighthouse: Out there in the floods alone. Philologia. 10(1), 111–118. doi: https://doi.org/10.18485/philologia.2012.10.10.10.
Jung, C. G. (1966). On the psychology of unconscious. The collected works of C. G. Jung. 7, 16–169. New York: Princeton University Press.
Jung, C. G. (1976). Symbols of transformation. An analysis of the prelude to a case of schizophrenia. The collected works of C.G. Jung. 5. New York: Princeton University Press.
Jung, C. G. (1989). Memories, dreams, reflections. Vintage.
Kaipiainen, M. (2006). Virginia Woolf, modernism and the visual arts (PhD thesis, University of Tampere, Finland).
Lee, H. (1996). Virginia Woolf. London: Chatto & Windus.
Maggio, P. (2022). Virginia Woolf on war, peace, and # Ukraine on Women’s Day. Blogging Woolf Focusing on Virginia Woolf and the Blooomsbury Group. Retrieved from: https://bloggingwoolf.org/2022/03/08/virginia-woolfon-war-peace-and-ukraine-on-womens-day.
Mattison, L. (2010). The metaphysics of flowers in The Waves: Virginia Woolf’s ‘seven-sided flower’ and Henri Bergson’s intuition. 20-th Annual International Conference ‘Virginia Woolf & the natural world’ (pp. 71–77). Clemson University: Digital Press.
McNichol, S. (1992). Introduction. Collected Novels of Virginia Woolf : Mrs Dalloway. To the Lighthouse. The Waves (pp. 1–31). London: Palgrave Macmillan UK.
Miasoid, K. P. (2022). Stylistyka i semantyka nepriamoho vnutrishnoho monolohu u tvorakh Virdzhynii Vulf. Poltava. [Miasoid, K. P. Stylistics and semantics of indirect internal monologue in the works of Virginia Woolf. Poltava]. Retrieved from: https://www.academia.edu/89141524.
Miller, F. (1976). Some instances of subconscious creative imagination. Jung C. G. Symbols of transformation. An analysis of the prelude to a case of schizophrenia. The collected works of C.G. Jung. 5, 704–724. New York: Princeton University Press.
Popper, K. (2002). The logic of scientific discovery. London and New York: Routledge.
Richter, H. (1980). Hunting the moth: Virginia Woolf and the creative imagination. Virginia Woolf: Revaluation and Continuity. 13–28. University of California Press.
Romenets, V. A. (1996). Psykhoanaliz u poshukakh kanonu. Menzhulyn V. Myfolohycheskaia revoliutsyia v psykhoanalyze. 107–113. Kyiv: Naukova dumka. [Romenets, V. A. (1996). Psychoanalysis in search of a canon. Menzhulin V. Mythological revolution in psychoanalysis. 107–113. Kyiv: Scientific opinion].
Ryals, S. L. (2018). Miss Frank Miller: Jung’s sherpa from Alabama. Quadrant. XLVIII(1), 25–39.
Sandbach-Dahlström, C. (2008). ‘The Death of the Moth’: Recurrent metaphors for life and death in Virginia Woolf’s writing. Selected Papers from the 2006 and 2007 Stockholm Metaphor Festivals (pp. 151–162). Stockholm University.
Schwartz, S. E. (2017). A native tale and Miss Frank Miller’s fantasies – How the psyche guides. Jungian Perspectives on Rebirth and Renewal : Phoenix rising. Retrieved from: https://www.academia.edu/7680818/A_Native_Tale_and_Miss_Frank_Millers_Fantasies_How_The_Psyche_Guides.
Serina, F. (2016). Le cas Miss Miller, de Théodore Flournoy à Carl Gustav Yung. Introduction à «Quelques faits d’imagination créatrice subconsciente» de Frank Miller. Les Cahiers jungiens de psychanalyse. 144(2), 11–28. doi: https://doi.org/10.3917/cjung.144.0011.
Silver, B. (1999). Virginia Woolf іcon. Chicago: The University Chicago Press.
Simone, E. (2017). Virginia Woolf and being-in-the-world: A Heideggerian study. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Shamdasani, S. (1990). A woman called Frank. Journal of Archetype and Culture. 50, 25–56.
Shengold, L. (1996). The moth as an allusion to (symbol of?) mother. The Psychoanalytic Quarterly. 65(3), 518–547. doi: https://doi.org/10.1080/21674086.1996.11927504.
Snaith, A. (1996). Virginia Woolf’s narrative strategies: Negotiating between public and private voices. Journal of Modern Literature. 20(2), 133–148.
Snaith, A. (2000). “With this odd mix up of public & private I left off”: War, audience and artist 1938–1941.
Snaith A. Public and private negotiations (pp. 130–156). St. Martin’s Press.
The diary of Virginia Woolf (1915–1919). (1997. Vol. 1). Mariner Books Classics.
Wilson, N. & Taylor, N. R. (2015). The A to Z guide to Bible signgs and symbols. Understanding their meaning and significance. Michigan: Baker Books.
Woolf Virginia Stephen (1882–1941). (2009). Encyclopedia of British Writers, 1800 to the Present (pp. 529–531). New York: Facts on File.
Woolf, V. (1953). A Writer’s Diary. London: The Hogarth Press.
Woolf, V. (1942). The Death of the Moth (pp. 1–3). Retrieved from: https://docenti.unimc.it/sharifah.alatas/teaching/2019/21609/files/Woolf_DeathoftheMoth.pdf
Woolf, V. (1985). Moments of being. San Diego: The Hogarth Press.
Woolf, V. (1992). To the Lighthouse. Collected Novels of Virginia Woolf: Mrs Dalloway. To the Lighthouse. The Waves (pp. 181–334). London: Palgrave Macmillan UK.
