ПОЗАСВІДОМІ ФАНТАЗІЇ ПРО ЖЕРТОВНУ РЕПАРАЦІЮ ОБ’ЄКТА. ДИЛЕМА РЕПАРАЦІЇ ОБ’ЄКТА ТА САМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-8Ключові слова:
психічна травма, нарцисична травма, збій контейнування, пошкоджений об’єкт, пошкоджена Самість, жертовна репарація, репарація Самості.Анотація
Анотація. У статті автор ділиться своїми спостереженнями специфічного феномену, що досить масово проявляє себе у ситуації тотальної травми, якою є війна. Досвід роботи у системі кризової допомоги постраждалим внаслідок травматизації дозволив спостерігати специфічний феномен виснаження власних ресурсів та позначає його як жертовну репарацію. Автор пропонує розглядати жертовну репарацію як універсальну позасвідому фантазію про жертовне відновлення об’єкта, який актуалізується та стає домінуючим внаслідок проживання певного травматичного досвіду. Авторська гіпотеза полягає в тому, що такі захисні патерни актуалізуються в позасвідомому внаслідок пережитих у минулому дитячих травм певного змісту. У дослідженні я розглядатиму власні спостереження, спираючись на теоретичні концепції Мелані Кляйн про репарацію та Вілфреда Біона про контейнування (1962), які були творчо переосмислені та доповнені Рональдом Бріттоном (1985, 1989, 1995) в аспекті збою материнського контейнування. Автор вважає, що такий захисний патерн зумовлений досвідом тривалої фрустрації піклування з боку матері та розладами материнського контейнування через депресію матері або через інші причини, що ускладнюють материнство. У результаті проживання досвіду, коли дитина сприймає матір як «пошкоджений об’єкт», вона починає піклуватись про її стан, жертовно обмежуючи власні потреби, що призводить до характерного жертовного стилю в майбутніх стосунках. Тривала турбота про пошкоджений об’єкт призводить до виснаження Самості, що проявляється певним характерним симптомокомплексом. Додатково автор пропонує свої міркування стосовно дилем репарації, зумовлених необхідністю досягти відновлення власної цінності, що виникла в результаті дефіциту турботи та контейнування з боку об’єкта, так і тривалим досвідом фрустрації через неможливість досягти репарації об’єкта.
Посилання
Гуревич, П.С. (2015). Етика. Юніті-Дана.
Федорець, О. (2021). Травма та репарація. Жертовність як центральний аспект репарації. Форум. Том 13. Львів. Видавництво «Бона».
Bion, W. (1962). A theory of thinking. International Journal of Psychoanalysis, 43: 306–10.
Bion, W. (1967). Second Troughts. London: Heinemann.
Bollas, C. (2017). The shadow of the object: Psychoanalysis of the unthought known. Routledge.
Britton, R.S. (1985). The Oedipus complex and the depressive position. Sigmund Freud House Bulletin. Vienna, 9, 7–12.
Britton, R. (1989). The missing link: Parental sexuality in the Oedipus complex. In: The Oedipus complex today: ed. J. Steiner, р. 83–106. London Karnas.
Britton, R. (1995). Reality and Unreality in Phantasy and Fiction. In On Freud’s “Creative Writers and Day-Dreaming”, ed. E.S. Person, P. Fonagy and Figueira, New Haven, CT: Yale University Press, pp. 82–107.
Britton, R. (2003). Before and after the depressive position: Ps(n)→D(n)→Ps(n+1)`, Belief and Imagination. Exploration in Psychoanalysis. Hove and New York Brunner-Routledge, pp. 69–81.
Britton, R. (2015). Trauma in Kleinian psychoanalisis. In The New Klein-Lacan Dialogues, London. Routledge, p. 139–148.
Green, A. (1986). The Dead Mother. In On Private Madness. London: The Hogarth Press and The Institute of Psychoanalysis, pp. 142–173.
Ernde, R.N. (1983). The prepepresentational self and its affective core. Psycho-anal. Study child, 38: 165–192.
Freud, S. (1913). Totem and Taboo, in S. E., 13:1–161.
Freud, S. (1918). From the History of an Infantile Neurosis. S. E. 17.
Freud, S. (1920). Beyond the pleasure principle. In S. E., 18:7–64.
Freud, S. (2014). Inhibitions, symptoms and anxiety. Read Books Ltd.
Freud, A. (1936). The ego and the mechanisms of defence. Vol. 2 of The writings of Anna Freud. Rev. ed. New York: Int. Univ. Press, 1966.
Freud, S. (1911). Psycho-analytic notes on an autobiographical account of a case of paranoia. Standard Edition of the Complete Works of Sigmund Freud, XII, pp. 1–82.
Freud, S. (1924). The loss of reality in neurosis and psychosis. SE, XIX, pp. 182–288.
Klein, M. (1929). Infantile ancssety-situations reflected in a work of art and in the creative impulse. The Writings of Melanie Klein, 1, pp. 210–18.
Klein, M. (1935). A contributionto the psychogenesis of manic-depressive states, The Writings of Melanie Klein, vol. 1, pp. 262–89.
Klein, M. (1937). Love, guilt and reparation, in Melanie and Joan Riviere, Love, Hate and Reparation. London: Hogarth, pp. 57–91.
Klein, M. (1940). Mourning and its relation to manic-depressive states. The Writings of Melanie Klein, 1 pp. 344–419.
Klein, M. (1945). The Oedipus complex in the light of early anxieties. The Writings of Melanie Klein, 1, pp. 370–419.
Klein, M. (1948). A contribution to the theory of anxiety and guilt. International Journal of Psychoanalysis, 29: 114–23.
Klein, M. (1958). On the development of mental functioning. International Journal of Psychoanalysis, 39: 84–90.
Klein, M. (1975). Some Reflexions of The Oresteia Envy and Gratitude And Other Works 1946–1963. New York: The Free Press.
Klein, M. (1997). Envy and gratitude and other works 1946–1963. Random House.
Milton, J. (2016). The Patient as the Analyst’s Internal Object. Why and how do we need our patients? Міжнародний психіатричний, психотерапевтичний та психоаналітичний журнал, № 4 (34).
Rey, J.H. (1986). On reparation. Journal of the Melanie Klein Society, 4 (1).
Rey, J.H. (1988). That which patients bring to analysis. International Journal of Psychoanalysis, 69: 457–470.
Riviere, J. (1937). Public lectures: Hate, greed, and aggression. The Inner World and Joan Riviere.
Stern, D. N. (1985). The interpersonal world of the infant. New York: Basic Books.
Weiss, H. (2020). Trauma, Guilt and Reparation. London, Routletge.
