ТІЛО ЯК МОГИЛА. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ФІЛЬМУ КЛАУДІЇ ЛЬЙОСИ «МОЛОКО СКОРБОТИ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-6Ключові слова:
скорбота, інтроєкція, інкорпорація, передання травми, робота негативу, невдача інтроєкції.Анотація
Анотація. Аналізуючи досвід головної героїні фільму «Молоко скорботи», автор статті ілюструє феномен невдачі інтроєкції в ранніх стосунках матері й дитини. Автор пропонує розглянути різні психоаналітичні підходи до розуміння механізмів патологічної скорботи, зокрема, в роботах З. Фройда, К. Абрагама, М. Торок і А. Ґріна щодо роботи негативу в меланхолії. Використовуючи класичні і сучасні теоретичні концепції, автор досліджує, як сімейна трагедія і депресія матері можуть стати на заваді нормальній роботі скорботи і, як наслідок, логічному переходу від інкорпорації до інтроєкції, гальмуючи психічний розвиток дитини. «Молоко скорботи» – перуанське повір’я про передання травми від матері до дитини. Це феномен «зараження» болем і страхом через інкорпорацію. Діти скорботи не відчувають радості, а траур стає невід’ємною частиною їхньої особистості. У статті приділяється увага різниці між інтроєкцією як процесом та інкорпорацією як фантазією, де інтроєкція стосується не об’єкта, а радше потягів та їхньої долі, метою та посередником яких є об’єкт. Інтроєкція потягів веде до розширення і збагачення Я, однак вона неможлива, якщо материнський об’єкт пошкоджений депресією, перестає бути доступним, чутливим, пластичним, незнищенним, втрачає здатність до емоційного налаштування з дитиною, перероблення дитячих проєкції і символізації. Саме постійність матері в інвестуванні дитини лібідо дозволить перейти до виміру слів, які зможуть замінити її присутність і викликати нові інтроєкції. В полі спільної психічної реальності відбувається взаємний вплив: будуючи зв’язки один з одним, ми привносимо в них свої несвідомі бажання, ідентифікуємося один з одним через спільні об’єкти, ідеали, уявлення. У такому складному процесі взаємодії проєкцію та інтроєкцію можна порівняти з життєво важливим фізіологічним процесом вдиху й видиху – він є фундаментальними для конституювання психічного апарату і його подальшого функціонування.
Посилання
Abraham, K. (1994). A short study of the development of the libido, viewed in the light of mental disorders (abridged). Essential papers on object loss, 72–93.
Abraham, N., Torok, M. (1972). Mourning or melancholia: Introjection versus incorporation. In Abraham, N., &
Torok, M. (1994). The Shell and the Kernel: Renewals of Psychoanalysis, Volume 1 (Vol. 1). University of Chicago Press (pp. 125–138).
Anzieu, D. (1987). Antinomies de la solitude. Nouvelle revue de psychanalyse, 123–127.
Aulagnier, P. (1985). Quelqu’un a tué quelque chose. Topique Revue Freudienne, 35(36), 265–295.
Bégoin-Guignard, F. (1985). Limites et lieux de la psychose et de l’interprétation. Essai sur l’identification projective. Topique, 35, 36, 173–184.
Carel, A. (1981). Processus psychotiques chez le nourrisson. Resnik et al., Autismo infantile e Educazione, Rome, Ministero delle pubblica istruzione, Istituto della enciclopedia italitana, 117–138.
Ciccone, A., & Lhopital, M. (2022). Birth to psychic life. Routledge.
Ferenczi, S. (1952). Introjection and transference. In First contributions to psycho-analysis (pp. 35–93).
Freud, S. (1915a). Instincts and Their Vicissitudes. S.E. 14. London.
Freud, S. (1917). Mourning and Melancholia. S.E. 14. London.
Freud, S. (1921). Group Psychology and the Analysis of the Ego. S.E. 18. London.
Freud, S. (1923). The Ego and the Id. S.E. 19. London.
Freud, S. (1925b). Negation. S.E. 19. London.
Green, A. (2018). The dead mother complex 1. In Parent-Infant Psychodynamics (pp. 162–174). Routledge.
Harris, M. (2018). The Tavistock training and philosophy. In Child Psychotherapist and Problems of Young
People (pp. 291–314). Routledge.
Kristeva, J. (1987). Soleil Noir. Dépression et mélancolie. Éditions Gallimard.
Levy, S., & Lemma, A. (2012). The perversion of loss: Psychoanalytic perspectives on trauma. Routledge.
Morel, G. (2018). The law of the mother: An essay on the sexual sinthome. Routledge.
Torok, M. (1968). The illness of mourning and the fantasy of the exquisite corpse. In Abraham, N., & Torok,
M. (1994). The Shell and the Kernel: Renewals of Psychoanalysis, Volume 1 (Vol. 1). University of Chicago Press. (pp. 107–138).
Rosenberg, B. (2015). Masochisme mortifère et masochisme gardien de la vie. Puf.
Ґрін, А (2020). Робота негативу. Київ. Вид. Ростислава Бурлаки.
Фройд З. (2019). Тлумачення снів. Харків. Фоліо.
