«ВНУТРІШНЯ ПУСТЕЛЯ»: ДО ПИТАННЯ ПСИХІЧНОЇ ТРАСФОРМАЦІЇ У «КЛІНІЦІ ПОРОЖНЕЧІ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-3Ключові слова:
травма, клініка порожнечі, робота негативу, символізація, порушення символізації, порушення мислення, теорія репрезентацій, нарцисизм.Анотація
Анотація. Нині багато пацієнтів скаржаться на відчуття внутрішньої порожнечі, відсутності інтересу до себе та до світу, емоційну «замороженість», неможливість думати та діяти. Ці люди не виносять стабільності, передбачуваності та тимчасової бездіяльності, які вони переживають як нудьгу або в ці періоди відчувають сильну тривогу. Життя і тих, і інших створює враження застійного часу, в якому нічого не відбувається або все нескінченно повторюється. Як правило, початок аналізу одразу ж відзначається труднощами асоціювання, вільного говоріння про себе, нестерпністю мовчання та відчуттям безпорадності у психоаналітика. Попри широкий спектр психічних організацій, те, що їх об’єднує, – це відчуття внутрішньої порожнечі. Ці стани французька психоаналітична школа, слідом за А. Ґріном, відносить до «клініки порожнечі» не-невротичного функціонування. Страждання пацієнтів «клініки порожнечі» можуть бути розглянуті як спроби уникнути відчуття внутрішньої порожнечі та омертвілості, що жахає і не витримується ними. Це є протистояння загрозі дефрагментації Я, почуттю безперервності існування, безпорадності та відчаю через евакуацію в дії. Але також процес «спустошення мислення» або фобія психічного функціонування може бути задіяний постійно або ізольовано у випадках страху стикнутися з негативованим змістом, який заподіює суб’єкту нестерпні переживання, психічний біль і страждання. Тому внутрішні зв’язки репрезентацій атакуються і розриваються, асоціації припиняються, мислення зупиняється. Відбувається нарцисичне згортання у внутрішній анестезований, «білий» Всесвіт: без об’єктів, афектів і думок. «Нічого не має змінитися», «майбутнього нема», бо зміни – це «безіменний (непредставлений) жах». Таке масивне дезінвестування стоїть біля витоків психічного травматизму. У статті авторка задається питанням про зв’язки між поняттями порожнечі і негативу. Після теоретичного огляду робиться спроба диференціювати психоаналітичні поняття «нестача», що притаманне невротичному функціонуванню психіки, і «спустошення», яке описує страждання не-невротичних пацієнтів. Це порожнеча, яка виникає внаслідок економічних процесів травматизму. На клінічному прикладі авторка демонструє можливу динаміку психоаналітичної роботи, ґрунтуючись на своїх висновках.
Посилання
Aisenstein, M. (2014). Destruction des processus de la pensée et négatif de la sublimation. Revue française de psychosomatique. 2 (№ 46), p. 9–20.
Bergeret, J. (2012). Psychologie pathologique. Théorique et clinique. Elsevier Masson.
Bion, W.R. (1959). Attacks on linking. The international journal of psychoanalysis. Vol. 40, 308–315.
Bion, W.R. (1962/1991). Une théorie de l’activité de pensée. Le fonctionnement mental. Neu-châtel: Delachaux et Niestlé.
Bion W.R. (1959/2005). Cogitations. Paris.
Botella, C. (2016). Mémoire sans souvenirs. Cas limites et psychosomatique. Revue française de psychosomatique. 2 (№ 50), p. 183–206.
Botella, C., Botella, S. (2001). Figurabilité et régrédience. Revue française de psychanalyse. 4 (Vol. 65), 1149–1239.
Frayze-Pereira, J.A. (1997). Art contemporaine et la question de la banalisation du mal: spectateur. Conférence à l’École des Hautes Études en Sciences Sociales, Paris.
Freud, S. (1911). Formulations on the two principles of mental functioning. Standard edition, 12 (1958), 213–26.
Freud, S. (1908). Die kulturelle Sexualmoral und die moderne Nervosität. GW, 7, 143–167.
Freud, S. (1917). Mourning and melancholia. Standard edition, 14 (1914–1916), 237–258.
Freud, S. (1924). The Loss of Reality in Neurosis and Psychosis. Standard edition, 19.
Freud, S. (1936). Inhibitions, symptoms and anxiety. The Psychoanalytic Quarterly, 5 (1), 1–28.
Freud, S. (1938). Splitting of the Ego in the Process of Defence. The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud.
Freud, S. (1920/2002). Totem and taboo. Routledge.
Green, A. (1974). L’analyste, la symbolisation et l’absence. La folie privée (1990), Gallimard, Paris.
Green, A. (1976). La folie privée. Psychanalyse des cas-limites, Folio Essais.
Green, A. (1998) La position phobique centrale avec un modèle de l’association
Libre. La pensée Clinique. Ed. Odile Jacob (2002), Paris.
Green, A. (1993). Le travail du négatif. Paris, Éditions de Minuit.
Green, A. (2002). Idées directrices pour une psychanalyse contemporaine, Presses Universitaires de France – PUF.
Green, A. (2005). Le syndrome de désertification psychique: à propose de certaines tentatives d’analyse entreprises suit aux échecs de la psychothérapie. F. Richard, Le travail du psychanalyste en psychothérapie, Paris, Dunod.
Green, A. (2007). Narcissisme de vie, narcissisme de mort, Minuit.
Green, A. (2013). Penser la psychanalyse avec Bion, Lacan, Winnicott, Laplanche, Aulagnier, Anzieu, Rosolato, Les Éditions d’Ithaque.
Green, A. (2015). Le discours vivant, PUF.
Kaes R. (1987), Destins du négatif: une métapsychologie transsubjective. BONNEFOY.
Levine, H., Reed, G., & Scarfone, D. (2013). Unrepresented states and the construction of meaning: Clinical and theoretical contributions. London: Karnac.
Levy, R. (2013). De la symbolisation à la non-symbolisation dans le champ du lien: des rêves aux cris de terreur causés par une présence absente. L’année psychanalytique internationale, 1.
Ogden, T. (1998). Reverie and Interpretation, Jason Aroson, Inc.
Pirlot, G. (2009). Déserts intérieurs, Érès.
Rousillion, R. (2012). Agonie, clivage et symbolisation, PUF.
Rousillion, R. (2011). Déconstruction du narcissisme primaire. L’Année psychanalytique internationale. 1.
Szwec, C. (1999). Les galériens volontaires, Paris, PUF.
Winnicott, D.W. (1958). The capacity to be alone. The International Journal of Psycho-Analysis, 39, 416.
Winnicott, D.W. (1962). De la pédiatrie à la psychanalyse, Paris, Payot. Winnicott, D.W. (1970). Processus de maturation chez l’enfant: développement affectif et environnement. Paris: Payot.
Winnicott, D.W. (1969). Le concept de traumatisme par rapport au développement de l’individu au sein de la famille. La crainte de l’effondrement et autres situations cliniques (2000). Paris: Gallimard.
Грiн, А. (2020). Работа негатива, Київ, видавництво Ростислава Бурлаки.
