ПСИХОАНАЛІЗ І ВІЙНА: ІСТОРІЯ ОСМИСЛЕННЯ, ПОДОЛАННЯ ТА ПІДТРИМКИ ВОЄННОГО НАСИЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-1-3Ключові слова:
війна, історія, психоаналіз, тоталітаризм, Україна, російське вторгненняАнотація
Психоаналіз у всьому світі був сформований війнами та відповідями на них. Війни також були особистими для психоаналітиків: сини Фройда воювали на полях Першої світової війни, а на теорії Біона вплинула його робота із солдатом, що помирав. Психоаналіз, починаючи з Фройда, був спрямований не лише на теоретичні роздуми про війни, а й на вивчення їх жахливих впливів на людську природу. В есеях Фройд розглядає не лише уявлення про психічні й соціальні причини такої агресії, а й про безпосередню допомогу й підтримку жертвам воєнного насильства, особливо військовослужбовцям. Перші психоаналітичні конгреси були присвячені сприянню психоаналізу в підтримці військових і ветеранів. Психоаналітики під час війни (наприклад, під час Першої і Другої світових воєн) адаптували психоаналітичні теорії травми та практики для задоволення потреб тих, хто безпосередньо постраждав від воєнних подій. Більше того, воєнні конфлікти, такі як Друга світова війна, характеризувались тим, що деякі психоаналітики підтримували тоталітаризм або мовчазно брали участь у підтримці насильницьких режимів. Крім того, під час воєн і політичних конфліктів психоаналіз боровся зі своїм власним поворотом до або від насильницьких ідеологій, наприклад, щодо Гітлера та німецького націонал-соціалізму. Історії так званої ізоляції та нейтралітету, особливо в США під час Другої світової війни, виявляють не лише ідеологічну риторику, яка слугувала підтримці агресора (тобто нацистської Німеччини), але й змальовувала тих, хто чинив опір геноциду, «імперіалістами». Подібним чином розглядається реакція російських психоаналітиків на звірства їхнього народу щодо України. Ці психоаналітичні історії подані для розуміння агресії російської війни проти України, а також для підтримки української психоаналітичної спільноти в її роботі в умовах цієї війни.
Посилання
Benvenuto, S. (2022). My meeting with a group of Russian analysts: Response to some criticisms. European Journal of Psychoanalysis. Retrieved at https://www.journal-psychoanalysis.eu/articles/my-meeting-with-a-group-of-russian-analysts
Butsykin, Y. (2023). Translating psychoanalytic texts into Ukrainian: discoveries and further steps. Psychoanalytic Psychology, 40, 4. http://doi.org/10.1037/pap0000483
Holder, E. (1977). The abuse of psychiatry for political purposes. Journal of Child Psychotherapy, 4(3), 108–110.
Danto, E.A. (2016). Trauma and the state with Sigmund Freud as witness. International journal of law and psychiatry, 48, 50–56. https://doi.org/10.1016/j.ijlp.2016.06.004
Doenecke, J.D. (2013). In danger undaunted: The anti-interventionist movement of 1940–1941 as revealed in the papers of the America First Committee. Hoover Press.
Dorozhkin, V. (2023). Therapeutic Relationships in Wartime Ukraine. Psychoanalytic Psychology, 40, 4. http://doi.org/10.1037/pap0000482
Farley, L. (2012). ‘Operation Pied Piper’: A Psychoanalytic Narrative of Authority in a Time of War. Psychoanalysis and History, 14(1), 29–52. https://doi.org/10.3366/pah.2012.0098
Ferenczi, S., Abraham, K., Simmel, E., & Jones, E. (1921). Psycho-analysis and the war neuroses, 2. International Psycho-Analytical Press.
Frankel, J.B. (1998). Ferenczi’s trauma theory. The American journal of psychoanalysis, 58(1), 41–61.
Freud, S. (1915). On Transience. Standard Edition (1957 transl. Strachey). Hogarth.
Freud, S. (1918). Reflections on war and death. Moffat, Yard and Company.
Freud, S. (1930). Civilization and its discontents. Standard Edition (1957 transl. Strachey). Hogarth press.
Freud, S. (1933). Why war? A letter from Freud to Einstein. UNESCO featured article (2022–2023). Retrieved from: https://en.unesco.org/courier/marzo-1993/why-war-letter-freud-einstein
Frosh, S. (2004). Freud, psychoanalysis and anti‐Semitism. Psychoanalytic Review, 91(3), 309–330. https://doi.org/10.1521/prev.91.3.309.38302
Frosh, S. (2005). Psychoanalysis, Nazism and ‘Jewish science’. Hate and the ‘Jewish Science’ Anti-Semitism, Nazism and Psychoanalysis, 63–90. https://doi.org/10.1057/9780230510074_4
Frosh, S. (2015). Hate and the ‘Jewish science’: Anti-Semitism, Nazism and psychoanalysis. Springer.
Kadyrov, I.M. (2022). Letter From Moscow. The International Journal of Psychoanalysis, 103(4), 550–557. https://doi.org/10.1080/00207578.2022.2092324
Klein, M. (1945). The Oedipus complex in the light of early anxieties. The International Journal of Psycho-Analysis, 26, 11.
Koteska, J. (2019). Freud on the First World War (Part 1). Researcher. European Journal of Humanities & Social Sciences. http://dx.doi.org/10.32777/r.2019.2.4.4
Koteska, J. (2020). Freud on the First World War (Part 2). Researcher. European Journal of Humanities & Social Sciences. http://dx.doi.org/10.32777/r.2020.3.1.3
Lothane, Z. (2001). The deal with the devil to “save” psychoanalysis in Nazi Germany. The Psychoanalytic Review, 88(2), 195–224.
https://doi.org/10.1521/prev.88.2.195.17671
Midgley, N. (2007). Anna Freud: The Hampstead War Nurseries and the role of the direct observation of children for psychoanalysis. The International Journal of Psychoanalysis, 88(4), 939–959. https://doi.org/10.1516/V28R-J334-6182-524H
Muñoz, P., & Correia, S. (2022). The great war and the fifth international psychoanalytic congress in Budapest: Psychoanalysis in the 1910s. Historia Crítica, (84), 3–27. https://doi.org/10.7440/histcrit84.2022.01
Nalyvaiko, N. (2023). Borders and Psychoanalysis in a Time of War. Psychoanalytic Psychology, 40, 4. http://doi.org/10.1037/pap0000485
Napreenko, G. (2023). War as reinvention. Syg magazine. Retrieved at https://syg.ma/@glieb-naprieienko/voina-kak-priediel.
Orwell, G. (1946). On prohibition of literature. Retrieved at https://www.orwellfoundation.com/the-orwell-foundation/orwell/essays-andother-works/
Pavlovska, O. (2023). Psychoanalytic Work with Losses During the War: The Ukrainian Experience. Psychoanalytic Psychology, 40, 4. http://doi.org/10.1037/pap0000479
Reeves, C. (2004). On being” intrinsical”: A Winnicott enigma. American Imago, 61(4), 427–455.
Reshetnikov, M. (2008). Visions of the future: social processes and terrorism in Europe 1. Journal of analytical psychology, 53(5), 653–665.
Reshetnikov, M.M. (2014). Russian-Ukrainian relations: A psychological approach. Psychotherapy Herald, 52(57), 92–103.
Reshetnikov, M.M. (2015). Psychoanalytic approaches to interpretations of events in Ukraine. Russia: Tendencies and Perspectives on Development, 10(1), 407–410.
Reshetnikov, M.M. (2022). Methodological approaches to the psychological analysis of ethnic conflicts and ideas of anti-Russism. In D.B. Bogoyavlenskaya (Ed.). From roots to modernity: Conference proceedings on the 130 year anniversary of Moscow psychological society, 107–110. Moscow Psychological Society.
Rudenko, R. (2023). Traveling through the worlds: new challenges in therapy with children, adolescents and their families during the war. Psychoanalytic Psychology, 40, 4. http://doi.org/10.1037/pap0000481
Souter, K.M. (2009). The war memoirs: Some origins of the thought of WR Bion. The International Journal of Psychoanalysis, 90(4), 795–808.
Snyder, T. (2010). Bloodlands: Europe between Hitler and Stalin. Basic Books.
Snyder, T. (2018). The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America. Crown.
Velykodna, M. (2023). A Psychoanalyst’s Experience of Working in Wartime: On Choosing Between Bad Options. Psychoanalytic Psychology, 40, 4. http://doi.org/10.1037/pap0000480
Winnicott, D.W. (1942). Child department consultations. The International Journal of Psycho-Analysis, 23, 139.
Yakushko, O. (2023). Ukrainian Freud or whence is Ukraine in psychoanalysis? Other / Wise. Retrieved from: https://www.ifpe.org/otherwise2023-1.
Yevlanova, E. (2023). Professional Supervision as Therapists’ Self-Care during Wartime. Psychoanalytic Psychology, 40, 4. http://doi.org/10.1037/pap0000486
Zaretsky, E. (2005). Secrets of the Soul: A Social and Cultural History of Psychoanalysis. Vintage Books.
