ПРОБЛЕМА НАУКОВОЇ ОБ’ЄКТИВНОСТІ І ТЕОРІЯ ПСИХОАНАЛІТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-10Ключові слова:
Когут, психоаналіз, Селф-психологія, психотерапія, наукова об’єктивність.Анотація
Анотація. У третій главі книги «Як лікує аналіз?» 1984 р. Гайнц Когут розглядає проблему наукової об’єктивності в психоаналізі. Автор стверджує, що наукову роботу, включаючи роботу в психоаналізі, потрібно оцінювати з огляду на її пояснювальну силу, однак водночас наголошує, що в психології складних психічних станів об’єктивної істини не існує, тож ми повинні завжди враховувати оцінку спостерігача. Вимога нейтральності психоаналітика в умовах психоаналізу також не є реалістичною: на думку Когута, клінічна ситуація є повною протилежністю до нейтральної. Автор також торкається внесків різних шкіл думок: він уважає, що їхні наукові спостереження не тільки зображають світ, а й грають роль у його формуванні. Когут підкреслює важливість теорії, якої дотримується спостерігач, адже це впливає не лише на те, що він бачить у психоаналітичному процесі та його результатах, а й на те, що є для нього значущим, а що – незначним. Цікавим є проведення автором паралелі між традиційним аналізом і аналітичною Селф-психологією та між фізикою Ньютона і фізикою Планка. Автор також приділяє увагу тому, що не існує одного виду здорового селф (self) та не існує єдиного аналітичного шляху до зцілення. Однак, порівнюючи теоретичну рамку традиційного психоаналізу, де внутрішні конфлікти розглядаються як такі, що мають згубний вплив на творчо-продуктивну діяльність, та рамку Селф-психології, Когут обґрунтовує, що, відповідно до останньої, у присутності стійкого селф (self) конфлікт сам по собі аж ніяк не вбачається шкідливим, бо у боротьбі за звільнення від таких конфліктів народжується функціональна реабілітація та розширення компенсаторних структур. Автор відстоює твердження, що є помилковим підштовхувати селф (self) у терапії до сфер, із яких воно вже відокремилося в ранньому віці і з якими воно розірвало зв’язки, оскільки це видає нерозуміння аналізанта. Окрім того, за Когутом, аналітик може створювати перешкоди на шляху пацієнта до одужання, якщо в кожній клінічній ситуації буде намагатися застосувати універсальний шаблон із певними, на думку аналітика, обов’язковими умовами терапевтичного процесу.
Посилання
Kohut, H. (1977). The Restoration of the Self. New York: International Universities Press.
Kohut, H. (1978b). The Search for the Self. Vols. 1 and 2. P. Ornstein, ed. New York: International Universities Press.
Kohut, H. (1980). «Reflections». In Advances in Self Psychology. A. Goldberg, ed. New York: International Universities Press.
Kohut, H., Anderson, R., and Moore, B. (1965). «Statement on the Use of Psychiatric Opinions in the Political Realm». Journal of the American Psychoanalytic Association 13:450–51.
