СУЧАСНА ВІЙНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ТЕРАПЕВТИЧНІ СТОСУНКИ

Анотація

Стаття присвячена впливу сучасної війни на терапевтичні стосунки, а також дослідженню процесів, які пов’язані з цим впливом. У вступі аналізується саморозкриття та мовчання аналітиків у соціальних мережах. Зокрема, ставиться питання, як ціннісне та емоційне оголення психоаналітиків впливає на інверсію стосунків. Мовчання та відсутність відкритої позиції досліджуються як такі, що під час війни породжують недовіру та небезпеку. У меті статті робиться акцент на предметі, зокрема на аналізі терапевтичних стосунків під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Основний матеріал присвячений декільком терапевтичним феноменам, які викликані війною або її наслідками. Серед них аналізуються професійне вигорання, перенапруження почуття провини, психічний регрес терапевтичної пари, руйнація інстанцій «Я» і «Над-Я». Особливу увагу присвячено обговоренню сорому та почуттю провини у зв’язку з військовими діями та викликаними ними переживаннями безпорадності. Окремо в статті досліджуються перетворення терапевта на фігуру піклування та циркуляція влади в терапевтичних стосунках. Також автор розмірковує над регресом терапевтичної пари, «святом непослуху» та зменшенням ролі «Я» пари, що спостерігає. Перегляд у зв’язку з війною Я-ідеалів та ідеалів-Я, який запускає внутрішні процеси руйнації «Над-Я», допомагає з’ясувати, як «Я» позбавляється психічних ресурсів, стає не в змозі виконувати свої формоутворювальні функції та підтримувати внутрішні межі. Увага присвячена й обговоренню громадянської позиції терапевта та її впливу на подальший розвиток терапевтичних стосунків, і феномену перенесення. Окремо проаналізовані перспективи та зміни психотерапевтичних стосунків. За думкою автора, у прийдешньому вони стануть більш людяними та відкритими. Саме такий стиль терапевтичних стосунків допоможе всім учасникам психотерапевтичного сетингу компенсувати той удар у людську гідність, який намагалися здійснити ворожі війська та їхня пропаганда.