БІОН ТА ФАНТАЗІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-13Ключові слова:
Біон, Кляйн, несвідома фантазія, психоаналіз, фантазія.Анотація
Анотація. Ця стаття була представлена як доповідь на Міжнародному семінарі Харківського психоаналітичного товариства та філософського факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна «Несвідома фантазія» 20.09.2021 та пізніше у зміненому вигляді була опублікована як розділ книги «В.Р. Біон як клініцист: посередництво між концепцією і практикою» (Видавництво Routledge). У ній автор показує, як кляйніанська ідея несвідомої фантазії виникла і розвивалась у клінічній роботі, а також як початкова концепція Мелані Кляйн та внесок Джона Рікмана вплинули на клінічне мислення і техніку Вілфреда Біона щодо несвідомої фантазії. Несвідомі фантазії присвячені стосункам з об’єктами і можуть бути об’єктами, що відчуваються всередині нас, ідеями в умі, відчуттями в тілі, в тому числі через персоніфікацію. Психіка і є ці несвідомі фантазії з уявними об’єктами, забарвлені специфічними емоціями, властивими тим взаєминам. Такі несвідомі фантазії, по суті, є тими значеннями, які ми надаємо сприйняттям і відчуттям, а потім спогадам, ідеям і всій решті в нашому розумі, з чим можна грати. Тому в клінічній роботі важливим є наратив у цю саму мить, що займає психіку пацієнта, його несвідоме. Захопливий аспект психоаналізу – розгляд того, як одна психіка, складена з несвідомих фантазій, взаємодіє з іншою психікою, так само складеною зі своїх фантазій. Біон з його досвідом ведення груп особливо цікавився і був чутливим до того, як ці дві сфери фантазії взаємодіють одна з одною. Як ці два індивіди впливають на внутрішні світи один одного і досягають короткотривалої зміни ролі чи довготривалої зміни особистості. Мета психоаналізу, за висновком автора, – дати людині можливість краще розрізняти ці репрезентації в психіці та реальність того, про що, можливо, насправді розповідають їй сприйняття. Є також інші наративи десь поза цим, які нас спонукають знайти наш принцип реальності.
Посилання
Bell, D. (2017). Unconscious Phantasy: Some Historical and Conceptual Dimensions. Int. J. Psycho-Anal. 98(3): 785–798.
Bion, W.R. (1948a). Group methods of treatment. In Flugel, J.C. (ed) Proceedings of the International Conference on Medical Psychotherapy, pp. 106–109. Republished 2014 in The Complete Works of W.R. Bion, Volume IV: 65–70. London: Karnac.
Bion, W.R. (1948b). Experiences in Groups: I. Human Relations 1: 314–320. Republished in W.R. Bion (1961). Experiences in Groups and Other Papers. London: Tavistock Publications, pp. 29–40. Republished 2014 in The Complete Works of W.R. Bion, Volume IV: 121–130. London: Karnac Books.
Bion, W.R. (1955). Group dynamics: A review. Revised, in Melanie Klein, Paula Heimann and Roger Money-Kyrle (eds). New Directions in Psychoanalysis, pp. 440–477. And (1961) in Bion W.R. Experiences in Groups. London: Tavistock. In The Complete Works of W.R. Bion, Vol. VI: 207–245. London: Karnac.
Bion, W.R. (1967 [1950]). The imaginary Twin. In (1967a) Second Thoughts: 3–22. London: Heinemann. Republished 2014 in The Complete Works of W.R. Bion, Volume IV: 51–72. London: Karnac Books.
Bion, W.R. (1970). Attention and Interpretation. London: Tavistock. In The Complete Works of W.R. Bion, Vol. VI, 211–347. London: Karnac.
Brown, J.F. (1936). Psychology and the Social Order. New York: McGraw-Hill.
Freud, A. (1927). Introduction to the Technique of Child Analysis. English translation 1928, New York: Nervous and Mental Disease Publishing.
Freud, S. (1917). Chapter 16 – Psychoanalysis and psychiatry. The Introductory Lecture. The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud, Volume XVI. London: Hogarth, pp. 243–256.
Heimann, P. (1950). On counter-transference. International Journal of Psychoanalysis 31: 81–84. Republished in Paula Heimann (1989). About Children and Children-No-Longer, pp. 73–79. London: Routledge.
Hinshelwood, R.D. (1997). The elusive concept of ‘internal objects’ (1934–1943): Its role in the formation of the Klein group. International Journal of Psychoanalysis, 78: 877–897.
Hinshelwood, R.D. (2006). Early repression mechanism: Social, conceptual and personal factors in the historical development of certain psychoanalytic ideas arising from reflection upon Melanie Klein’s unpublished (1934) notes prior to her paper on the depressive position. Psychoanalysis and History, 8: 5–42.
Hinshelwood, R.D. (2022). W.R. Bion as clinician: Steering between concept and practice. Routledge.
Isaacs, S. (1948). The nature and function of phantasy. International Journal of Psychoanalysis 29: 73–97.
Republished (1952) in Melanie Klein, Paula Heimann, Susan Isaacs and Joan Riviere. Developments in Psychoanalysis, pp. 67–121. London: Hogarth.
Joseph, B. (1978). Different types of anxiety and their handling in the analytic situation. International Journal of Psycho-Analysis 59: 2223–228. Republished in Betty Joseph (1989), Psychic Equilibrium and Psychic Change. London: Routledge.
Klein, M. (1932). The Psycho-Analysis of Children. London: Hogarth. Republished (1975) as The Writings of Melanie Klein, Volume. 2. London: Hogarth.
Mawson, C. (2014). Editor’s Introduction to ‘Memory and desire’, The Complete Works of W.R. Bion, Volume VI: 3–6.
Reik, T. (1948). Listening with the Third Ear. New York: Farrar, Straus.
Rickman, J. (1937–1938 [2003]). Experimental psychology and psychoanalysis: A comparison of the techniques.
Published (2003), in King, P. (Ed.) No Ordinary Psychoanalyst: The Exceptional Contributions of John Rickman: 85–97. London: Karnac.
Tustin, F. (1981). A modern pilgrim’s progress: reminiscences of personal analysis with Dr. Bion. Journal of Child Psychotherapy, 7: 175–179.
Vonofakos, D. and Hinshelwood, R.D. (2012). Wilfred Bion’s Letters to John Rickman (1939–1951). Psychoanalysis and History, 14: 53–94.
