РОЛЬ ОБ’ЄКТА У ПРОЦЕСІ СИМВОЛІЗАЦІЇ НЕСВІДОМОЇ ВТРАТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-4

Ключові слова:

несвідома втрата, порожнеча, репрезентація, об’єкт, аналітичний об’єкт, сетинг, символізація.

Анотація

Анотація. У статті авторка зосереджується на розгляді ролі об’єкта в процесі символізації несвідомої втрати в контексті психоаналітичної практики. Вступна частина підкреслює важливість цієї проблематики для розуміння складних процесів психічної реконструкції та їх застосування в аналітичній роботі. Авторка зазначає, що роль об’єкта як у формуванні внутрішньої відсутності, так і в її подоланні є важливим аспектом у роботах психоаналітиків різних часових періодів. Наприклад, Фройд (Freud, 1917) у своїй праці «Скорбота і меланхолія» підкреслює відмінність між сумом і меланхолією, пов’язуючи це з втратою об’єкта і втратою самого «Я». Інші дослідники, такі як Мелані Кляйн (Klein, 1959, 2011) та Дональд Віннікотт (Winnicott, 1960, 1991, 2018), підкреслюють важливість прихильності до первинного об’єкта у формуванні психічного досвіду суб’єкта. Роботи Франсуази Дольто (Dolto, 1998, 2002) і Віктора Франкла (Frankl, 1967, 1984) фокусуються на символізації відсутності та пошуку сенсу в житті. Рене Руссійон, досліджуючи вплив ранніх травм на психіку, наголошує на важливості реконструкції історичних травм аналітиком для розуміння їх впливу на психічну організацію пацієнта, навіть якщо ці травми не усвідомлюються пацієнтом, вони все одно впливають на нього, «гублячись» у несвідомому (Roussillon, 2005, 2012). У пошуку відповіді на питання, що ж таке несвідома втрата, авторка звертається до концепції «мертвої матері», введеної Ґріном (Green, 1993), як метафори материнської депресії та її впливу на емоційний розвиток дитини. Також у цій статті авторка розглядає ідеї Андре Ґріна (Green, 1975), які підкреслюють важливість символізації того, чого ніколи не було – нерепрезентованого. Головний акцент у статті зроблено на внутрішніх змінах аналітика та їхньому впливі на пацієнта, а також на проблемі індикацій до аналізу. Авторка наголошує на важливості аналітичного сетингу та створення умов для формування аналітичного об’єкта через символізацію внутрішньої порожнечі. Прикінцева частина статті підкреслює актуальність подальшого дослідження цієї теми з метою розвитку психоаналітичної практики та глибшого розуміння механізмів несвідомої втрати.

Посилання

Dolto, F. (1998). Les étapes majeures de l’enfance. Gallimard.

Dolto, F. (2002). Tout est langage. Gallimard.

Freud, S. (1917). Mourning and melancholia. The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud, 14(1914–1916), 237–258.

Frankl, V.E. (1967). Logotherapy and existentialism. Psychotherapy: Theory, Research & Practice, 4(3), 138.

Frankl, V. E. (1984). Search for meaning. Milwaukee, WI, USA: Mount Mary College.

Green, A. (1975). The analyst, symbolization and absence in the analytic setting (on changes in analytic practice and analytic experience) – in memory of DW Winnicott. International Journal of Psychoanalysis, 56(1), 1–22.

Green, A. (1993). The dead mother. Psyche, 47(3), 205–240.

Green, A. (2018). The primordial mind and the work of the negative. In WR Bion (pp. 108–128). Routledge.

Klein, M. (1959). Our adult world and its roots in infancy. Human relations, 12(4), 291–303.

Klein, M. (2011). Love, guilt and reparation. Random House.

Marty, P. (1963). de M’Uzan, M. & David, C. L’investigation psychosomatique [Psychosomatic investigation]. (Pris Presses Universitaires de France, 1963).

Roussillon, R. (2005). Le traumatisme perdu. Quadrige, 182–197.

Roussillon, R. (2012). Trauma précoce et exacerbation de la destructivité. In Violences chaudes, violences froides (pp. 25–38). Érès.

Winnicott, D.W. (1960). The theory of the parent-infant relationship. International Journal of psychoanalysis, 41(6), 585–595.

Winnicott, D.W., Winnicott, C., Shepherd, R., & Davis, M. (2018). On “The Use of an Object”. In Psychoanalytic explorations (pp. 217–246). Routledge.

Winnicott, D.W. (2018). The maturational processes and the facilitating environment: Studies in the theory of emotional development. Routledge.

Winnicott, D.W. (1991). Playing and reality. Psychology Press.

Ґрін, А (2020). Робота негативу, Київ, вид. Ростислава Бурлаки.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-25

Як цитувати

Артюхова, М. (2024). РОЛЬ ОБ’ЄКТА У ПРОЦЕСІ СИМВОЛІЗАЦІЇ НЕСВІДОМОЇ ВТРАТИ. Український психоаналітичний журнал, 2(2), 32–40. https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-4