КЛІНІЧНЕ МИСЛЕННЯ АНДРЕ ҐРІНА
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-2-2Ключові слова:
не-невротичні аналізанти, символізація, теорія репрезентацій, робота негативу, об’єкталізація, дезоб’єкталізація, дезорганізація, третинні процеси.Анотація
Анотація. У статті авторка запрошує читачів простежити за теоретичними пошуками французького психоаналітика Андре Ґріна. Він створив оригінальну клінічну модель, яка дозволяє зрозуміти психічне функціонування не-невротичних аналізантів. Пошук нових форм клінічного психоаналітичного мислення є ключовим мотивом теоретичних розробок А. Ґріна. Формулювання А. Ґріна спираються на метапсихологію Фройда, але вони впевнено підштовхують наше психоаналітичне мислення у бік теорії репрезентацій, процесів символізації та нерепрезентованого в психіці людини. Тому відомі концептуальні ідеї А. Ґріна є лише часткою його загального інтересу та теоретичної психоаналітичної структури. Сучасний суб’єкт психоаналізу відрізняється від фройдівського суб’єкта психоаналізу. А. Ґрін у своїх роздумах про сучасне клінічне поле звертає увагу на зміну культурних епох, на те, яка саме соціальна думка формує у сучасному світі стосунки між людьми, відносини з власним тілом і взагалі із задоволенням. Він підкреслює негативістські реакції сучасного суб’єкта, які породжені тим соціальним порядком, в якому він існує, зараз ми стикаємось з делегітимізацією поняття влади, атомізацією соціальних зв’язків та нігілізмом. Ревізія Ґріном клінічного поля ставить роботу негативу в центр сучасної психоаналітичної практики. Ключовими внесками А. Ґріна в психоаналітичне розуміння психічного функціонування не-невротичних пацієнтів є відомі концепти: дуального нарцисизму, мертвої матері, роботи негативу, потягу до смерті, афектів, об’єкталізація-дезоб’єкталізація. Авторка підкреслює, що клінічне мислення Андре Ґріна є процесом, який утримує динамічну єдність психоаналітичних моделей, які описують роботу з невротичними – модель сновидіння та не-невротичними аналізантами – модель дії. А. Ґрін обґрунтовує існування третинних процесів, які є основою символізації.
Посилання
Bion, W. (1962). Learning from experience. London: Tavistock.
Bollas, C, (2017). The Shadow of the Object Psychoanalysis of the Unthought Known, Routledge.
Botella, S. & Botella, C. (2004) The Work of Psychic Figurability: Mental States Without Representation. Routledge.
Gaston, D. (2022). The Shadow of the Object: Narcissism and the Usefulness of the Death Drive, University of Michigan Library, https://dx.doi.org/10.7302/6438.
Green, A. (1983). La mère morte, Narcissisme de vie, narcissisme de mort, Paris, Éditions.
Green, A. (2000a). The chains of eros: The sexual in psychoanalysis (L. Thurston, Trans.). London: Karnac.
Green, A. (2000b). The central phobic position. REVUE FRANCAISE DE PSYCHANALYSE, 64(3), 743-+.
Green, A., (2000с). The Intrapsychic and Intersubjective in Psychoanalysis. The Psychoanalytic Quartery, vol. LXIX, № 1.
Green, A. (2002). A dual conception of narcissism: Positive and negative organizations. The Psychoanalytic Quarterly, 71(4), 631–649.
Green, A. (2005a). Key Ideas For A Contemporary Psychoanalysis. Misrecognition and Recognition of the Unconscious, A. Weller (Trans.). London: Routledge.
Green, A. (2005b). Psychoanalysis. A Paradigm For Clinical Thinking, A. Weller (Trans.). London: Free Association Books.
Hunter, V. (1990). Interview with André Green. Psychoanalytic Review, 77: 157–173.
Kohon, G., & Perelberg, R.J. (Eds.). (2018). The Greening of psychoanalysis: Andre Green’s new paradigm in contemporary theory and practice. Routledge.
Laplanche, J. (1987). Prologue. In: S. Bleichmar, Aux Origines du sujet psychique. Paris: Presses Universitaires de France.
Levine, H.B, Reed, G.S. (Eds.). (2018). André Green Revisited: Representation and the Work of the Negative. Routledge.
McDougall, J. (1986). Identifications, neoneeds and neosexualities. The International Journal of Psycho-Analysis, 67, 19.
Marty, P. (2010). The narcissistic difficulties presented to the observer by the psychosomatic problem. The International Journal of Psychoanalysis, 91(2), 347–363.
Perelberg, R.J. (2018). Andre Green: arborescence of the conceptual paradigm. The Greening of psychoanalysis: Andre Green’s new paradigm in contemporary theory and practice.
Rosas, R.V. (2023). A phantasm called void, Psychoanalysis. Today. www.psychoanalysis.today.
Smadja, C. (2011). Psychoanalytic psychosomatics. The International Journal of Psychoanalysis, 92(1), 221–230.
Urribarri, F. (2018a). On clinical thinking: the extension of the psychoanalytic towards a new contemporary paradigm. The Greening of psychoanalysis: Andre Green’s new paradigm in contemporary theory and practice.
Urribarri, F. (2018b). An Interview with Andre Green: on a psychoanalytic journey from 1960–2011. The Greening of psychoanalysis: Andre Green’s new paradigm in contemporary theory and practice.
Winnicott, D.W. (1980). Fear of breakdown. The International Journal of Psychoanalysis, 61, 351.
Winnicott, D.W. (1991). Playing and reality. Psychology Press.
Ґрін, А (2020). Работа негатива, Київ, вид. Ростислава Бурлаки.
Байнес, К. (2000). Після філософії: кінець чи трансформація? / Пер. з англ., Четверта Хвиля.
